Прес-центр

09.11.2018

Атомна енергетика: нові можливості для інноваційного розвитку України

Атомна енергетика: нові можливості для інноваційного розвитку України

Можливості, які надає атомна генерації України для розвитку економіки держави. Аналіз перешкод, що постали перед світовою атомною енергетикою, та шляхи їх подолання.  Перспективні проекти розвитку атомної генерації. Така тематика обговорювалася на круглому столі «Атомна енергетика: нові можливості для інноваційного розвитку України», проведеному НАЕК «Енергоатом». Захід, організований НАЕК «Енергоатом», став головною подією Дня атомної енергетики, який традиційно проходив в рамках XVІ Міжнародного форуму «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє» 7 листопада. Учасники круглого столу озвучили різні підходи до ключових питань функціонування та перспектив атомної енергетики, а об’єднавчим рефреном заходу стала впевненість у наявності в атомної енергетики потенціалу не лише для збереження наявних генеруючих потужностей, але й для подальшого розвитку галузі, який забезпечить енергетичну безпеку та економічну стабільність України.

Відкриваючи захід президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що такі зустрічі є чудовою нагодою для визначення пріоритетів подальшого розвитку галузі: «Тема «Атомна енергетика: нові можливості для інноваційного розвитку України» була вибрана не випадково - завдяки таким перевагам, як надійність, екологічна безпека, економічність, у новій «Енергетичній стратегії України до 2035 року» передбачене збереження домінуючої ролі атомної енергетики. Документом також визначено продовження термінів експлуатації діючих енергоблоків українських АЕС, підвищення їх номінальної потужності та покращення ефективності її використання, добудова Хмельницької АЕС і вибір нових реакторних технологій для будівництва атомних енергоблоків на заміщення потужностей, які будуть виводитись з експлуатації після 2030 року. Все це дуже не прості завдання, і цілком логічно, що під час нашої минулорічної зустрічі в рамках Форуму на стратегічній панелі «Світові тренди та українські реалії атомної енергетики» ми детально обговорили основні виклики та проблеми, без подолання яких неможливо забезпечити збереження та подальший розвиток потужного потенціалу вітчизняної атомної енергетики. Аналогічним питанням були присвячені цьогорічні слухання, які 12 липня 2018 року відбулись у профільному Комітеті Верховній Ради України. За результатами цих слухань було ухвалено ключові рішення та рекомендації для всіх гілок влади в межах їх компетенції. Сьогодні ми розглянемо ситуацію дещо в іншому контексті - які можливості, в першу чергу інноваційні, відкриває атомна енергетика, як розвиваючись сама вона сприятиме інноваційному розвитку України».

Від Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з привітанням до учасників та гостей Дня атомної енергетики звернувся голова підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Володимир Бандуров. Він наголосив, що Комітет ПЕК не тільки виступає відкритим майданчиком для обговорення енергетичних питань та новацій в електроенергетиці, а й системно займається питаннями сталого функціонування та розвитку атомно-промислового комплексу України: «Профільний Комітет тримає руку на пульсі та добре знає скільки проблемних питань нині постало перед атомною енергетикою, це і питання роботи ядерної галузі в умовах нового ринку, і питання економічно невідповідного тарифу, і погашення колосальної заборгованості перед Енергоатомом на ринку електроенергії. Серед проблем, що потребують вирішення і питання врегулювання законодавчих колізій на шляху будівництва нових ядерних установок та багато іншого... Я сподіваюсь, що сьогоднішній захід буде плідним, а його результатом стануть обґрунтовані пропозиції та рекомендації, які будуть основою для подальшого інноваційного розвитку ядерної галузі. На моє переконання, частка атомної генерації має не тільки залишитись на нинішньому рівні - вона має зрости».

Директор департаменту з питань безпеки ядерних установок - заступник головного державного інспектора Державної інспекції ядерного регулювання України Борис Столярчук у своєму вітальному слові зауважив, що перед вітчизняною атомною генерацією зараз постають дуже складні завдання, виконання яких залежить від чіткого регулювання всіх аспектів функціонування атомної енергетики – це спільне завдання та кропітка робота Держатомрегулюванння та Енергоатома. «Компанія має велику кількість досягнень: це – і продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС, і успішне впровадження ядерного палива Westinghouse та багато іншого. Ми зі свого боку наразі працюємо над адаптацією діючого законодавства у сфері використання ядерної енергії до вимог ЄС. Я переконаний, що Україна та Енергоатом будуть розвиватись разом!», - підкреслив Борис Столярчук.

 

Стратегічна панель «Атомна енергетика в Україні та світі. Рік 2018»

Презентуючи тему «Роль та місце АЕС на енергетичній мапі світу» модератор стратегічної панелі директор ВП «Науково-технічний центр» НАЕК «Енергоатом» Микола Власенко акцентував увагу на основних факторах, які ідентифікують АЕС як складову енергетичної безпеки. Він, зокрема, зазначив, що сьогодні АЕС мають стабільні та відносно невеликі операційні витрати при низьких рівнях викидів СО2, що беззаперечно зменшує ризики щодо подальшого функціонування ядерної генерації в умовах посилення захисту навколишнього середовища від впливу парникових газів. Але з моменту підписання Паризької кліматичної угоди у 2015 році Україна досі не врегулювала питання щодо віднесення атомної енергетики до «зеленої генерації» за показником викидів парникових газів, - підкреслив Микола Власенко. Він також наголосив, що подальше використання АЕС у світі буде пов’язано з розширенням секторів неелектричного застосування на основі інноваційних реакторних установок, а також регіональним розміщенням малих модульних реакторів. Зокрема, сферами неелектричного застування атомної енергії може стати централізоване опалення, опріснення води, переробка нафтопродуктів, термохімічне виробництво та багато іншого. Микола Власенко висловив переконання, що атомна енергетика й у майбутньому відіграватиме важливу роль у зменшенні впливу технологічного розвитку на навколишнє середовище. 

У своїй презентації «Енергоатом» сьогодні: безпечно та надійно» директор з продовження експлуатації виконавчої дирекції з виробництва НАЕК «Енергоатом» Тарас Ткач зазначив, що у період до 2020 року Енергоатом має розробити Концепцію та Програму розвитку атомної енергетики України. «Компанія має розробити План дій із заміщення потужностей АЕС, які виводяться з експлуатації після 2030 року; погодити та затвердити кадастр майданчиків АЕС; розробити та затвердити Концепцію щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом АЕС України», - повідомив Тарас Ткач. Він також нагадав, що Енергоатом є найбільшим виробником електроенергії в країні, при цьому надійність українських АЕС підтверджена позитивними висновками безпрецедентної комплексної перевірки безпеки в рамках спільного проекту «Україна - Європейська комісія – МАГАТЕ» по кожному з 15 енергоблоків.

Консультант Державної інспекції ядерного регулювання України Віктор Шендерович виступив із презентацією «Нормативне забезпечення атомної енергетики: стан та перспективи». «Після набуття Україною незалежності перед національною атомною енергетикою постали дві основних проблеми: cтворення національної нормативної бази з ядерної та радіаційної безпеки та вдосконалення нормативної бази за допомогою сучасних підходів, які враховують міжнародні рекомендації та дослідження у сфері ядерної та радіаційної безпеки та кращий світовий досвід експлуатації АЕС. Відповідна діяльність була розгорнута в Україні в 1990 роки, а після 2000 року отримала більш активний розвиток. Сьогодні можна казати, що існуюча в Україні нормативна база з ядерної та радіаційної безпеки в цілому відповідає сучасним вимогам», - зазначив Віктор Шендерович.

Але, на його думку, з огляду на нові завдання, які постають перед вітчизняною атомною генерацією, зокрема щодо нового будівництва генеруючих потужностей, виникає необхідність в зменшенні регуляторного тиску. «Необхідно розробити нові нормативні документи для забезпечення спорудження нових генеруючих потужностей в атомній енергетиці і зробити це необхідно у найближчий час, адже від цього залежатимуть терміни нового будівництва», - додав, зокрема, Віктор Шендерович.

Тема презентації «Майбутній енергоринок: ризики та перспективи для атомної генерації» яку презентував генеральний директор ВП «Енергоатом-Трейдинг» НАЕК «Енергоатом» Сергій Бедін викликала жваву дискусію в залі, оскільки наявні законодавчі ризики щодо внесення у Закону України «Про ринок електричної енергії» нових норм та поправок, будуть суттєво впливати на роботу Компанії у новій моделі ринку. Мова, зокрема, йшла про накладання на Енергоатом зобов'язань, виконання яких не є природним для Компанії та порушує принцип недискримінаційної участі в ринку електричної енергії. І, звісно, негативно відобразиться на фінансовому стані Енергоатома. Обговорювався законопроект «Про врегулювання заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який в разі прийняття негативно вплине на діяльність   Енергоатома. Учасники круглого столу висловили критичні зауваження до порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, поточна редакції якого суперечить принципу рівних умов для всіх учасників ринку.

Відповідаючи на питання під час дискусії Сергій Бедін пояснив, що при обговоренні питань внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії», у частині внесення змін до пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень у пояснювальній записці до проекту Закону пропонується внести зміни, якими передбачити надання повноважень Уряду призначити на перехідний період до 1 грудня 2018 року без проведення конкурсу електропостачальника державної форми власності. З 1 січня 2019 року по 1 січня 2021 року він виконуватиме функції постачальника «останньої надії».

«Покладення функції постачальника «останньої надії» виключно на державні підприємства є порушенням не тільки основних принципів функціонування ринку електричної енергії, викладених у Законі України «Про ринок електричної енергії», зокрема добросовісної конкуренції та недискримінаційної участі в ринку електричної енергії, але й положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині державної політики та заборони антиконкурентних дій органів влади. Ми занепокоєні. Таким постачальником можуть визначити Енергоатом, оскільки ми державне підприємство, яке має ліцензію електропостачальника – такі підприємства, завдяки приватизації, можна порахувати на пальцях однієї руки. Енергоатом вже є «донором» - Гарантованим покупцем, який купуватиме весь обсяг електроенергії за «зеленим тарифом», терміном на один рік з моменту початку дії нової моделі ринку. Згідно з прогнозним балансом на 2019 рік, затвердженим Міненерговугілля 28 вересня 2018 року, виробництво електроенергії з ВДЕ складе 3,5 млрд кВт-год в 2019 році. За таких умов «донорська» підтримка сягне 15 млрд грн за умови середньої ціни «зеленої» електроенергії близько 5,2 грн за 1 кВт-год. Це майже в півтора рази перевищує обсяг затвердженої НКРЕКП інвестиційної програми Енергоатома на 2018 рік, яка складає лише 10,3 млрд грн. І це ще без урахування функцій постачальника «останньої надії», - наголосив очільник «Енергоатом-Трейдінг» Сергій Бедін.

 

Стратегічна панель «Інвестиційні можливості для світової атомної індустрії»

Панель, модератором якої виступив президент Енергоатома Юрій Недашковський, розпочалась з дискусії на тему: «Енергоміст Україна-ЄС»: сучасно, актуально, перспективно».

Заступник голови Наглядової ради Polenergia International Ганс Швейкардт, презентуючи проект «Енергетичний міст «Україна – ЄС» підкреслив, що він має надзвичайне геополітичне та економічне значення для України. «За нашими попередніми розрахунками, завдяки реалізації цього проекту український ВВП за рахунок експорту електроенергії може зрости у перспективі на 6-7% на рік. Але величезне значення енергетичний міст відіграє й для судів України - в першу чергу для Польщі, до якої буде надходити електроенергія з Хмельницької АЕС. Енергоміст дозволить Польщі зменшити споживання вугілля і, як наслідок, зменшити викиди вуглецю, що відповідає екологічній стратегії Євросоюзу. Завдяки енергомосту буде вирішено проблему дефіциту електроенергії в Польщі. Польська енергосистема стане більш гнучкою та стабільною, а відтак країна зможе реалізувати власні прагнення до регіонального лідерства, як центр енергетичної безпеки, забезпечивши експорт електроенергії до країн Балтії. Всі ці, та багато інших переваг проекту говорять про те, що польський уряд має більш ніж достатньо причин для підтримки проекту «Енергетичний міст Україна - ЄС», - наголосив Ганс Швейкардт.

Наступною темою для обговорення стала презентація віце-президента НАЕК «Енергоатом» Айдина Айсіна та генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг» НАЕК «Енергоатом» Олександра Рибчука на тему: «Добудова ХАЕС: як зробити з довгобуду успішний інвестпроект».

Розповідаючи про перспективи реалізації проекту добудови ХАЕС-3,4, Олександр Рибчук зауважив, що світова практика має досить багато прикладів успішної реалізації та експлуатації подібних довгобудів - це такі країни, як Чехія, Словаччина, Румунія та Сполучені Штати Америки. «Рекордсменом у цьому процесі є США, де на АЕС Watts Bar енергоблоки добудовувались 45 років - з 1972 до 2017 року. Всі світові приклади добудови демонструють позитивні результати, іноді виробничі показники добудованих енергоблоків більш результативні, ніж у енергоблоків, що були побудовані раніше та вчасно. Проект добудови ХАЕС-3,4 потрібний Україні для досягнення економічної та енергетичної незалежності», - підкреслив Олександр Рибчук.

Говорячи про фінансування добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС Айдин Айсін зазначив, що Енергоатом постійно ставить перед собою амбітні завдання, які потребують значних обсягів фінансування. «Одним з таких проектів є Комплексна програма підвищення безпеки експлуатації енергоблоків українських АЕС, на реалізацію якої Енергоатом отримав кредити від ЄБРР та Євратома на загальну суму 600 млн євро. Неординарний підхід Енергоатом застосував для залучення коштів на будівництво Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Вважаю припустимим сказати, що в даному випадку мова йде не про звичайне залучення кредиту, а про своєрідне IPO, на яке не побоявся вийти Енергоатом. Bank of America здійснив незалежний аудит Енергоатома - due dilligence, що дозволило нам розмістити на фондовому ринку США облігації під гарантії OPIC на суму 250 млн дол. Енергоатом отримав один з найвищих кредитних рейтингів у світі (агентство Moody’s визначило рейтинг Енергоатома як «Аа2») та вигідну ставку кредитування у 6,83 % для залучення коштів на реалізацію проекту ЦСВЯП. Все це дає нам надію на залучення провідних фінансових інституцій до наших наступних проектів. Що стосується добудови енергоблоків ХАЕС, то фінансовий інструментом для цього ми вбачаємо у реалізації проекту «Енергетичний міст Україна-ЄС». Сподіваюсь найближчим часом відбудеться конкурс Міненерговугілля з обрання  приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства за цим проектом. Консорціум з реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз», ще у 2017 році було утворено компаніями Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S.àr.l. та EDF Trading Limited. Довгострокова угода на експорт електроенергії з ХАЕС до країн ЄС стане фактично заставою, яка забезпечить нам можливість залучити потужного та надійного інвестора для добудови енергоблоків Хмельницької АЕС», - повідомив Айдин Айсін.

Він також зазначив, що Енергоатом розглядає і альтернативний варіант фінансування добудови енергоблоків ХАЕС. «Енергоатом веде переговори з Китайською національною ядерною корпорацією – CNNC. До переговорів підключились потужні китайські банки, серед яких Експортно-імпортний банк Китаю», - уточнив віце-президент Енергоатома.

Він підкреслив, що згадані варіанти фінансування добудови ХАЕС є цілком реальними, але це не виключає й інших можливостей для залучення інвестицій.

Заключною темою стратегічної панелі стала спільна доповідь щодо аналізу основних перешкод, які постають на шляху розвитку світової атомної енергетики, оптимальним шляхам їх подолання та перспективним проектам, які дозволять в майбутньому зберегти, або навіть збільшити, частку атомної енергії в загальносвітовому балансі виробництва, озвучена фахівцями Дирекції з міжнародного співробітництва НАЕК «Енергоатом» начальником відділу координування проектів технічної допомоги дирекції Андрієм Маланічем та провідним інженером відділу моніторингу світових напрямів функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу дирекції Іллею Краснухою.

У рамках презентації «Інновації у світовій ядерній енергетиці: вдосконалені реакторні технології та еволюція системи постачань» доповідачі зазначили, що на атомну енергетику сьогодні припадає 10,6% світового виробництва електроенергії. При цьому Україна займає друге місце за часткою АЕС у національному енергобалансі. За прогнозами МАГАТЕ, відповідно до песимістичного сценарію, частка АЕС у загальному виробництві електроенергії знизиться у 2030 р. - до 7,9% та до 5,6% - у 2050 р. За оптимістичним сценарієм частка АЕС навпаки у 2030 р. зросте - до 12%, у 2050 р. становитиме 11,7%. Загальне виробництво електроенергії від АЕС продовжить зростати незалежно від сценарію. При оптимістичному сценарії воно зросте на 59% до 3969 ТВт-г, і ще на 52% протягом наступних 20 років. Загалом виробництво електроенергії на АЕС у 2050 р. збільшиться у 2.4 рази у порівнянні із 2017 роком. Окрім високої капітальної вартості, одним із ключових викликів для більшості проектів з будівництва нових АЕС залишається неефективне управління будівництвом. За даними МАГАТЕ, середня тривалість будівництва реакторів великої потужності, які вводилися в експлуатацію починаючи з 1990 р. становить 60 місяців, а приклад таких проектів як АЕС Олкілуото у Фінляндії і АЕС Фламанвіль у Франції свідчить про великі ризики затримок та перевитрат під час їх реалізації.

Одним із шляхів вирішення зазначених проблем фахівці Енергоатома вбачають впровадження новітніх технологій у вигляді модульних реакторів малої потужності (ММР), які наразі активно вивчаються, розробляються і навіть вже будуються у світі. Для порівняння з реакторами великої потужності постачальники ММР заявляють про строки будівництва до 36 місяців та на порядок вищий рівень безпеки експлуатації цих енергоблоків. «Слід відзначити, що наразі Енергоатом активно співпрацює з американською компанією Holtec International щодо вивчення можливості впровадження малих модульних реакторів SMR-160 в Україні та розгортання виробництва обладнання для них на українських підприємствах. Разом із тим, впровадження нових реакторних технологій безумовно потребує змін у діючу систему поставок та спрощення сертифікації обладнання для АЕС. Для того, щоб ядерна генерація забезпечувала вагомий внесок у збереження клімату (Паризька угода) та надійність енергопостачання, атомна промисловість повинна залишатися конкурентоспроможною», - наголошують автори презентації.

 

Дискусійна панель «Можливості України як європейського центру для розповсюдження інновацій в атомній енергетиці»

Президент Westinghouse Electric Sweden Азіз Даг спільно з менеджером проекту палива для реакторів ВВЕР Кариною Оннебі в рамках дискусійної панелі презентували «Інновації та нові розробки Westinghouse для атомної енергетики».

Розпочинаючи виступ Карина Оннебі нагадала, що вже до 6 з 15 ректорів українських АЕС завантажено тепловиділяючі збірки Westinghouse, а енергоблок №3 Южно-Української АЕС повністю працює на американському паливі. «Нещодавно відбулась визначна для нас подія - до України було поставлено тисячну паливну збірку Westinghouse. Наше виробництво, як жодне інше потребує інновацій. Ми повинні бути спроможними відповісти на нові виклики, адже наша галузь має постійно працювати над підвищенням безпеки експлуатації атомних електростанцій та їх економічною ефективністю. Наші тепловиділяючі збірки стають все більш економічними, забезпечуючи більше енергії на одиницю палива. Для українських енергоблоків ВВЕР-1000 ми розробили модифіковане паливо - значно стійкіше до зовнішніх впливів. Зараз ми розглядаємо можливість виробництва паливних збірок для енергоблоків ВВЕР-440. Вже створено консорціум для забезпечення відповідного ланцюга постачання», - повідомила Карина Оннебі.

Також вона зазначила, що Westinghouse працює над впровадженням технології 3D сканування для забезпечення моніторингу стану ядерного палива в процесі експлуатації. «Така технологія дозволить нам підвищити ефективність виконання ремонту паливних збірок, а відтак і їх економічну ефективність. Це буде вже у найближчому майбутньому», - підкреслила Карина Оннебі.

Представник Westinghouse висловила впевненість в майбутньому розвитку атомної енергетики, як однієї з найбільш інноваційних галузей.

Наступним доповідачем з презентацією «Унікальні можливості України для впровадження технологій SMR-160» виступив директор Holtec Ukraine Сергій Тараканов. У своїй доповіді він відзначив проблемні питання, які постали перед енергетичною галуззю України. Серед них: застарілий парк ТЕС, дефіцит вугілля, зростаючий дефіциті маневреної генеруючої потужності та необхідність виконання Україною зобов'язань Паризької кліматичної угоди. На його думку, оптимальним варіантом вирішення всіх цих проблем може стати впровадження в Україні реакторів SMR-160, адже парк розосереджених енергоблоків з відносно невеликою потужністю дозволяє створити стабільну та збалансовану енергосистему. «Енергоблоки можна розмістити поблизу споживачів, що знизить втрати при передачі електроенергії. Невелика потужність реакторів спрощує їх інтеграцію в існуючу інфраструктуру, включаючи можливість розміщення на майданчиках виведених з експлуатації станцій. А розосередженість генерації підвищує стабільність енергосистеми. Також SMR-160 можуть експлуатуватись у «режимі острова» і запускатись з повністю знеструмленого стану, що підвищує стабільність енергосистеми шляхом створення локальних мікро-енергосистем і підтримки відновлення енергосистеми в разі її колапсу. У рамках виконання Україною зобов'язань Паризької угоди поява більш гнучких ядерних генеруючих потужностей може зняти питання необхідності модернізації наявних ТЕС відповідно до екологічних стандартів», - підкреслив Сергій Тараканов.

Директор Holtec Ukraine також зазначив, що реактори серії SMR-160 можуть стати важливою інвестицією в енергетичну галузь та економіку України, що спирається на вже наявну в країні ядерну культуру, яка базується на 40-річному досвіді експлуатації АЕС України та авторитеті ядерного регулюючого органіу – Держатомрегулювання. Виробництво обладнання для SMR-160 може бути максимально локалізовано в Україні, що створить довгострокові кваліфіковані робочі місця у виробництві та будівництві, а завдяки потужній виробничій базі Україна може стати експортером обладнання для SMR-160 в інші регіони світу.

Логічним завершенням дискусійної панелі про можливості України як європейського центру розповсюдження інновацій стала презентація книги-щоденника спогадів Георгія Распопіна «Кваліфікація ядерного палива. 20 років шляху». Автор книги був безпосереднім учасником зародження і розвитку проекту класифікації ядерного палива виробництва компанії Westinghouse для українських АЕС, свідком успіхів та випробувань на шляху реалізації проекту. Видання мемуарів Георгія Распопіна, який очолює відокремлений підрозділ Українського ядерного товариства в м. Южноукраїнськ, відбулось за підтримки керівництва ГО «УкрЯТ».

Як зазначила медіа-директор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна, читачі вперше зможуть ознайомитися з тим, наскільки складний у технічному та інженерному плані шлях пройшли представники компанії Westinghouse разом з українськими фахівцями для впровадження палива американської компанії на українських АЕС: «Фактаж унікальний, а для багатьох тих, хто цікавиться темою, він стане відкриттям. Після прочитання, стає зрозуміло, наскільки колосальний опір чинила російська компанія «ТВЕЛ», будучи монополістом на ринку ядерного палива в України. Які сили підключались в Україні для того , щоб зупинити проект. Гібридна війна проти України з усіма компонентами, крім збройного, почалась набагато раніше 2014 року. У тому числі й за ринок ядерного палива України».

 

Панель Асоціації «Український ядерний форум» - «Промисловість для атомної галузі: вироблено в Україні»

На завершення круглого столу в рамках Дня атомної енергетики Асоціація «Український ядерний форум» провела традиційний захід для підприємств-учасників на тему «Промисловість для атомної галузі: вироблено в Україні».  Відкрила його презентація «Підсумки впровадження та нові розробки проектів щодо підвищення ефективності й надійності обладнання турбоустановок АЕС України» визнаного світового лідера в галузі енергетичного машинобудування - харківського АТ «Турбоатом».

Заступник начальника конструкторського відділу Спеціального конструкторського бюро АТ «Турбоатом» Ігор Пальков, зокрема, відзначив досягнення підприємства у впровадженні на українських АЕС конденсаторів нового покоління блочно-модульного виконання для турбоустановок потужністю 1000 МВт. Нове обладнання, виготовлене Турбоатомом, кардинально відрізняється матеріалом трубного апарата: замість мідно-нікелевого сплаву використано нержавіючу сталь з терміном експлуатації не менш ніж 40 років. «Заміна матеріалу трубної частини конденсатора не лише підвищує корозійну стійкість теплообмінного апарата, а й запобігає потраплянню міді в теплоносій другого контуру, підвищуючи надійність роботи парогенераторів. Конструкція нових конденсаторів значно спрощує процес монтажу цього обладнання на АЕС. За результатами експлуатації конденсаторів на Южно-Українській та Запорізькій АЕС вже можна впевнено казати, що нова розробка «Турбоатому» перевершує закордонні аналоги за техніко-економічними показниками. Фактичний приріст електричної потужності генератора з новими конденсаторами становить від 10 до 15 МВт. Сумарний економічний ефект від впровадження конденсаторів нового покоління оцінюють у 2,6 мільярда гривень. Завдяки зростанню ефективності турбоустановок на одному і тому самому реакторному обладнанні зафіксовано збільшення електричної потужності», - наголосив Ігор Пальков.

Нагадаємо, 5 листопада 2018 року відбулося засідання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. На засіданні шляхом голосування було прийнято рішення рекомендувати спільний проект АТ «Турбоатом» та НАЕК «Енергоатом» з розробки нового покоління конденсаторів для українських АЕС на присудження Державної премії в галузі науки і техніки 2018 року.

Заступник директора СНВО «Імпульс» Коcтянтин Герасименко під час презентації «Інноваційні рішення СНВО «Імпульс» для систем контролю та управління АЕС» наголосив: «Ми впевнені в своєму підприємстві - у тому, що воно буде розвиватись, оскільки в нас достатньо наукового потенціалу. Більш того, цей науковий потенціал збільшується».

Впровадження інновацій, за словами Костянтина Герасименко, це головна умова для збереження конкурентоспроможності СНВО «Імпульс» на глобалізованому ринку. «Зараз інновації є стандартом та гарантією якості. Ми продовжуємо рухатись у напрямку вдосконалення системи внутрішньореакторного контролю, який, зокрема, включає в себе розробку національного коду ImCore та його апробацію у складі нової СВРК-М2. Ще один етап, який ми супроводжуємо рухаючись до імпортозаміщення, - це апаратура контролю нейтронного потоку. Мета - відмовитись від російського обладнання на енергоблоках АЕС України з реакторами ВВЕР. Ще один напрям - впровадження на енергоблоках ХАЕС-3,4, добудова яких очікується, цифрових керуючих систем безпеки, а також систем групового та індивідуального керування. Ще одним реалізованим проектом є розробка нового технічного рішення для комплексної системи діагностики. У цьому проекті нашими партнерами є провідні світові компанії AREVA та VUJE. Така система вже введена в промислову експлуатацію на енергоблоці №3 Рівненської АЕС», - зазначив Костянтин Герасименко.

Він також підкреслив, що СНВО «Імпульс» працює над створенням галузевого діагностичного центру для АЕС України з метою контролю, діагностування та прогнозування стану обладнання атомних електростанцій. Підприємство володіє технічними рішеннями для реалізації повномасштабної АСУ ТП перспективного енергоблоку АЕС. У 2018 році СНВО «Імпульс» успішно пройшло перевірку з боку експертів ЄБРР, які проконтролювали стан виконання контрактів в рамках реалізації заходів КЗПБ, що фінансуються за рахунок кредитів ЄБРР/Євратом. Особливу увагу експерти ЄБРР приділили системі контролю якості, що діє на підприємстві.

Презентація науково-виробничого підприємства «Радій» «Інноваційні рішення для реалізації проектів АСУ ТП АЕС», була, зокрема, присвячена комплексному підходу, який підприємство застосовує для модернізації АСУ ТП на базі платформи RadICS. Як наголосив генеральний директор НВП «Радій» Олександр Сіора, такий підхід забезпечує: дотримання міжнародних та національних нормативних вимог з ядерної та радіаційної безпеки; можливість «модульного» побудови функціональних автономних підсистем в рамках одного проекту, для забезпечення можливості поетапної заміни систем. «Наше обладнання забезпечує максимальний захист від помилок персоналу, що забезпечується застосуванням єдиного інтерфейсу «людина-машина» для різних систем енергоблоку; максимальне скорочення та оптимізацію застосування електричних інтерфейсів, і як наслідок, скорочення більш ніж в 2 рази кількості проектних кабельних зв'язків та повну відповідність нових АСУ ТП сучасним вимогам з кібербезпеки», - зазначив Олександр Сіора.

Він підкреслив, що усі розробки НВП «Радій» базуються на результатах сучасних фундаментальних і прикладних досліджень, проведених вченими підприємства. «Наші фахівці беруть постійну участь в роботі технічних комітетів таких міжнародних організацій, як МАГАТЕ, МЕК, IEEE, присвячених розробці стандартів, що стосуються систем моніторингу та управління об'єктів атомної енергетики.

Керівник НВП «Радій» також розповів про міжнародні успіхи української компанії – зокрема, про укладання  угоди про стратегічне співробітництво з американською Curtiss-Wright Corporation, в рамках якої передбачена реалізація спільних проектів модернізації систем безпеки на АЕС США  із використанням платформи RadICS. «Співробітництво передбачає надання Радієм послуг з інжинірінгової підтримки Curtiss-Wright Corporation на всіх етапах розробки проектів для АЕС США у відповідності до вимог US NRC», - повідомив Олександр Сіора.

Завершив панель виступ генерального директора ЧАО «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» Сергія Крепака, який ознайомив присутніх з інноваційними розробками підприємства.

Родзинками цьогорічного Форуму стала фотовиставка, яку підготував Департамент організаційної роботи Міненерговугілля «Енергетика України: миттєвості, що стали історією» та енергоквест для молоді «Місто Енергії». НАЕК «Енергоатом» разом зі своїми партнерами ПрАТ «Укргідроенерго», Siemens Україна та компанією E.NEXT взяли активну участь у пізнавальному заході у формі інтерактивного енергоквесту «Місто енергії». Мета – ознайомити активну студентську молодь (студентів, школярів, учнів коледжів) з ключовими напрямками та аспектами діяльності Компаній, що працюють у паливно-енергетичного комплексі країни. Організовували та проводили енергоквест представники ГО «Молодіжна енергетична спільнота», ГО «УкрЯТ» та Міненерговугілля.

Всі команди, які взяли участь в енергоквесті, продемонстрували знання у сфері енергетики та успішно впоралися із завданнями. Переможці були відзначені нагородами від кожної компанії-партнера. Крім того всі учасники заходу отримали в подарунок книгу «Енергетика України: сьогодення та майбутнє».






Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію