21.11.2017

Президент Енергоатома та віце-міністр енергетики Польщі обговорили стан реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС»

Президент Енергоатома та віце-міністр енергетики Польщі обговорили стан реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС»

Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський та віце-міністр енергетики Польщі Анджей Піотровський обговорили стан реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз», який передбачає експорт електроенергії з енергоблоку №2 Хмельницької АЕС до країн ЄС. Зустріч Юрія Недашковського та Анджея Піотровського відбулась 20 листопада у ході ознайомчого візиту польської делегації на Хмельницьку АЕС.

До складу польської делегації також увійшли директор департаменту атомної енергетики Міністерства енергетики Польщі Йозеф Соболевський, віце-президент компанії PGE EJ 1 sp. z o.o. (підрозділ польської енергокомпанії PGE, створений для реалізації проекту будівництва у Польщі першої атомної електростанції) Павел Зареба, виконавчий директор з управління активами енергокомпанії Tauron Group Богуслав Олексій та інші.

Коментуючи перспективи проекту Юрій Недашковський відзначив, що енергоміст Україна-ЕС може стати мостом між енергосистемами Північної та Південної Європи. «Лінії електропередач від енергоблоку №2 ХАЕС на польський Жешув та на Західноукраїнську підстанцію і далі на угорську підстанцію Альбертирша в перспективі можуть стати не лише енергомостом до Європи, але й енергомостом між Північчю та Півднем Європи. Пропускна спроможність такого мосту становитиме до 2 тисяч мегават з кожного боку», - відзначив президент Енергоатома.       

Він нагадав, що проект «Енергетичний міст «Україна - ЄС» схвалений на державному рівні, вже завершено його техніко-економічне обґрунтування, готується документація для оголошення міжнародного конкурсу. «Очікуємо, що спільно з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, Міністерством фінансів та Міністерством економіки України ми завершимо відповідну роботу до кінця року, і вже на початку наступного року буде оголошено міжнародний конкурс», - уточнив Юрій Недашковський.

Водночас, як зауважив президент Енергоатома, з точки зору технічної складової підготовки проекту роботи ще досить багато. «Зараз готуємось працювати відразу за кількома напрямками: перший – відновлення лінії електропередач 750 кВ на Жешув, другий напрямок – власне роботи на Хмельницькій АЕС, які передбачають модернізацію відкритого розподільчого пристрою станції, з метою безпечного від’єднання другого енергоблоку ХАЕС від об’єднаної енергосистеми України та його приєднання до ENTSO-E. Для цього нам буде потрібно з випереджуючим темпом змонтувати блочний трансформатор на третьому енергоблоці станції. Крім того ми маємо забезпечити резервне живлення власних потреб другого енергоблоку станції Хмельницької атомної електростанції за рахунок додаткового джерела. Третій напрямок – реконструкція підстанції Західноукраїнська, для того щоб розділити її за класами напруги: клас напруги 330 кВ залишити для роботи на Україну, а клас напруги 750 кВ виділити на експорт на Альбертиршу. Таким чином буде забезпечена видача потужності другого енергоблоку Хмельницької АЕС двома магістральними міждержавними лініями. Уся ця робота відпрацьовується у вигляді проектних рішень, а її фінансування здійснюватиме інвестор, який переможе у конкурсі», - пояснив Юрій Недашковський.

Віце-міністр енергетики Польщі Анджей Піотровський висловив сподівання на успішне вирішення усіх технічних та організаційних питань, які стоять на шляху реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС». «Перед нами досить довгий шлях, але я сподіваюсь, що  крок за кроком буде знайдено рішення для усіх питань, які стоять перед нами. Ми будемо шукати можливості для подальшого поглиблення співробітництва між Польщею та Україною в енергетичній галузі», - зазначив Анджей Піотровський.

У ході зустрічі Юрій Недашковський та Анджей Піотровський окремо обговорили стан та перспективи добудови енергоблоків №3 та №4.

У рамках візиту польська делегація ознайомилась з роботою Хмельницької АЕС, відвідала відкритий розподільчий пристрій 750 кВ, машинний зал та блочний щит управління енергоблока №2, учбово-тренувальний центр станції.

Довідка. У вересні 2017 року на засіданні Робочої групи Міністерства енергетики та вугільної промисловості з реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз»  було розглянуто та схвалено проект Висновків. Ці Висновки сформовані за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства вказаного проекту. Відповідні пропозиції надав Міненерговугілля міжнародний Консорціум з реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз», утворений міжнародними компаніями - Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S.àr.l.(Люксембург) та EDF Trading Limited (Великобританія). Висновки Робочої групи Міненерговугілля надіслано до Мінекономрозвитку для погодження.

В рамках проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз» передбачається відімкнути енергоблок №2 Хмельницької АЕС від Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України та здійснювати експорт електроенергії за двома напрямками: через поновлення ЛЕП 750 кВ на Жешув, а також по діючій лінії на ПС Альбертирша (Угорщина) після модернізації Західноукраїнської підстанції.

Це дасть змогу додати 1000 МВт атомної електроенергії до існуючого експортного потенціалу Бурштинського острову, який на сьогодні забезпечується виключно тепловою генерацією (550 МВт).

Метою Проекту є створення умов для інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E за рахунок забезпечення експорту електричної енергії з енергоблока №2 Хмельницької АЕС до країн Європейського Союзу та створення на цій основі механізму фінансового забезпечення розвитку генеруючих потужностей атомної енергетики. Досягнення зазначеної мети здійснюватиметься шляхом:

Розрахункова вартість Проекту відповідно до ТЕО становить 243,5 млн євро. Проект не вимагає прямого бюджетного фінансування на жодному з етапів його реалізації. Усі заходи, передбачені в його рамках, фінансуватимуться за рахунок власних коштів приватного партнера.