Діяльність

09.11.2011

Результати додаткової цільової переоцінки безпеки АЕС України

Вступ

11 березня 2011 року на АЕС «Фукусіма-1» (Японія) відбулася важка аварія з пошкодженням ядерного палива як в активних зонах реакторних установок енергоблоків, так і у басейнах витримки палива (БВ). Причиною аварії став землетрус магнітудою 9 за шкалою Ріхтера і спричинене землетрусом цунамі, з висотою хвилі понад 10 метрів, що майже удвічі перевищує значення, закладені у проекті. У результаті зовнішніх дій АЕС було повністю знеструмлено (втрачено зовнішнє і аварійне електропостачання), що призвело до втрати найважливіших функцій безпеки, таких як аварійне відведення тепла і запобігання або обмеження розповсюдження радіоактивних речовин за передбачені проектом межі.

24 березня Рада Європейського союзу заявила, про необхідність негайної переоцінки безпеки європейських АЕС у зв'язку з подіями на АЕС «Фукусіма-1» («стрес-тести»). На п'ятій нараді з розгляду виконання зобов'язань з Конвенції з ядерної безпеки (4 - 14 квітня 2011 р.), країни-члени Конвенції у спільній заяві з приводу аварії на АЕС «Фукусіма-1» також відзначили необхідність переоцінки безпеки АЕС і негайного вживання відповідних заходів.

Під егідою Західноєвропейської асоціації органів регулювання ядерної безпеки (WENRA), за участю українських експертів були розроблені вимоги з проведення «стрес-тестів».

Практично з початку аварії на АЕС «Фукусіма-1», Україна вжила необхідні заходи з організації та проведення позачергової цільової оцінки стану безпеки енергоблоків АЕС. Питання безпеки атомних електростанцій України у контексті аварії на АЕС «Фукусіма-1» були розглянуті на засіданні Ради національної безпеки та оборони України 8 квітня 2011 року. Відповідне Рішення РНБО введено в дію Наказом Президента України № 585/2011 від 12 травня 2011  .

Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ), спільно з Держтехногенбезпеки і НАЕК «Енергоатом» розробили “План дій з виконання цільової позачергової оцінки стану безпеки та подальшого підвищення безпеки енергоблоків АЕС України з урахуванням подій на АЕС Фукусіма‑ 1”.

План дій було схвалена на засіданні колегії ДІЯРУ 19 травня 2011 року.

Відповідно до «Плану дій з виконання цільової позачергової оцінки і подальшого підвищення безпеки АЕС України з урахуванням подій на Фукусіма-1», вимогами ДІЯРУ та  Європейської групи регулюючих органів з питань ядерної безпеки (ENSREG), ДП НАЕК “Енергоатом”, із залученням підрядних організацій:  ПАТ “Енергопроект” і ТОВ “Енергоризик” виконав цільову переоцінку безпеки по відношенню до зовнішніх екстремальних природних дій, які можуть привести до деградації функцій безпеки та розвитку важких аварій, а також розробили пропозиції щодо відповідних заходів для всіх АЕС України.

Звітні матеріали НАЕК «Енергоатом» надав ДІЯРУ для проведення експертизи у відповідності з раніше визначеними термінами – 14.10.2011.

Зараз звіти з цільової переоцінки безпеки АЕС України розглядаються регулюючим органом з ядерної та радіаційної безпеки. 24 і 25 листопада 2011 року відбудеться публічне обговорення результатів «стрес-тестів» на засіданні колегії ДІЯРУ.

На підставі звітів з цільової переоцінки безпеки АЕС України до кінця 2011 року буде розроблено і надано на розгляд ENSREG національний звіт з цільової переоцінки безпеки. Незалежна партнерська перевірка національного звіту представниками регулюючих органів країн Євросоюзу має бути виконана до кінця квітня 2012 року.

Коротка інформація про виконані роботи з цільової переоцінки безпеки

Перелік розглянутих зовнішніх екстремальних природних дій складено з урахуванням специфічних особливостей майданчиків кожної з АЕС України і охоплює всі реально можливі значущі природні дії:

·        землетруси;

·        смерчі;

·        зовнішні затоплення (екстремальні зливи, екстремальний паводок, можливий підйом грунтових вод, аварії на гідротехнічних спорудах);

·        зовнішні пожежі;

·        екстремально високі/низькі температури;

·        екстремальний вітер;

·        екстремальний сніг;

·        комбінація зовнішніх екстремальних природних дій.

Аналіз безпеки проводився по відношенню до ядерного палива, що знаходиться:

·        в активних зонах реакторів;

·        у басейнах витримки та перевантаження палива (БВ);

·        у вузлах свіжого палива (ВСП);

·        у сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива Запорізької АЕС.

При виконанні аналізу безпеки використано детерміністичний підхід, при якому постулюються послідовні відмови рівнів глибокоешелонованого захисту, а також не враховується частота виникнення дій та ймовірностей небажаних наслідків.

При оцінці можливості втрати функцій безпеки і управління важкими аваріями виконано додаткові розрахункові оцінки аварійних сценаріїв з різними комбінаціями відмов обладнання та вихідних подій аварій.

Основні висновки за наслідками цільової переоцінки безпеки

·        У проектах  діючих АЕС  України враховано всі можливі зовнішні екстремальні природні дії. Безпеку АЕС за проектними значеннями дій обгрунтовано у матеріалах Звіту з аналізу безпеки. Результати виконаних додаткових перевірок і обходів не виявили наявність будь-яких додаткових чинників, що впливають на працездатність обладнання, яке забезпечує безпеку АЕС;

·        Діючі в Україні АЕС мають запас безпеки по відношенню до зовнішніх екстремальних природних дій, характеристики яких перевищують проектні значення, що підтверджується результатами виконаної кваліфікації обладнання;

·        Для забезпечення тривалого тепловідведення в умовах екстремальних дій на майданчиках АЕС існують додаткові можливості забезпечення електропостачання в умовах знеструмлення та реалізовано окремі заходи для тривалого аварійного відведення тепла. Потрібна реалізація додаткових заходів;

·        Крім того, у рамках робіт з управління важкими аваріями визначено напрями подальших дій НАЕК «Енергоатом», включаючи необхідні дослідження:

-        управління концентрацією водню у гермообсязі (ГО);

-        скидання середовища з ГО;

-        забезпечення цілісності корпусу реактора.

Звіти з цільової переоцінки безпеки АЕС України будуть опубліковані на сайті ДП НАЕК “Енергоатом” після проведення державної експертизи ЯРБ і публічного обговорення результатів «стрес-тестів» на засіданні колегії ДІЯРУ.

Додаток

Склад звіту з цільовій переоцінки безпеки

Розділ 1 Загальний опис АЕС

1.1 Характеристика енергоблоків АЕС. Проектні основи

1.2 Геологічні, метеорологічні та гідрологічні умови розміщення АЕС

1.3 Важливі відмінності між енергоблоками, що впливають на оцінку вразливості енергоблоків до зовнішніх екстремальних природних дій, забезпечення виконання функцій безпеки і управління «важкими» аваріями

Розділ 2 Оцінка зовнішніх екстремальних дій

2.1 Землетруси

2.2 Смерчі

2.3 Зовнішні затоплення (екстремальні зливи, екстремальний паводок, можливий підйом грунтових вод, аварії на гідротехнічних спорудах, що можуть вплинути на споруди АЕС, які містять СВБ)

2.4  Зовнішні пожежі

2.5  Екстремально високі/низькі температури

2.6  Екстремальний вітер

2.7 Екстремальний сніг

2.8 Комбінація зовнішніх екстремальних дій

Розділ 3 Втрата електроживлення або/та кінцевого поглинача тепла

3.1 Загальний опис систем

3.2 Аналіз аварій з урахуванням впливу зовнішніх екстремальних дій і дій персоналу

3.3 Висновки по кожному майданчику

3.3.1 Формування вимог до необхідних запасів води і обладнання, що забезпечує аварійне енергопостачання, підживлення першого і другого контурів, БВ, ССВЯП

3.3.2 Інформація за існуючими на майданчику джерелами води та устаткуванням, за допомогою якого є можливим підживлення першого і другого контурів, БВ ВЯП

3.3.3 Вибір додаткового обладнання (електричних генераторів, насосів) для забезпечення аварійного підживлення першого і другого контурів, БВ ВЯП

3.3.4 Формування вимог до обсягу інформації, необхідної для моніторингу при знеструмленні та втраті тепла до кінцевого поглинача

3.3.5 Можливості розміщення незалежних джерел подачі води і енергопостачання

Розділ 4 Управління «важкими» аваріями

4.1 Організаційно-технічні заходи щодо управління аваріями на АЕС.

4.2 Управління важкими аваріями

4.2.1 Результати оцінки важких аварій

4.2.2 Стратегії з управління важкими аваріями.

4.2.3 Оцінка достатності засобів моніторингу

4.2.4 Аналіз водневої небезпеки

4.2.5 Аналіз переопресовування СГО

4.3 Облік чинників зовнішніх екстремальних природних дій при управлінні аваріями

4.4 Рекомендації з управління важкими аваріями і пом'якшення їх наслідків




Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію