Діяльність

27.10.2017

Представники Енергоатома прийняли участь у командно-штабному тренуванні із безпеки критичної енергетичної інфраструктури

Представники дирекції фізичного захисту та спеціальної безпеки НАЕК «Енергоатом» прийняли участь у командно-штабному тренуванні із безпеки критичної енергетичної інфраструктури та реагування на загрози порушення стійкості її функціонування

Захід організовано та проведено Міненерговугілля спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень (НІСД), Центром передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки (м. Вильнюс, Литовська Республіка), а також за підтримки морської школи США та спрямовано на розвиток можливостей України щодо забезпечення захисту критичної інфраструктури, підвищення її стійкості до ризиків постачання енергетичних ресурсів, що можуть впливати на національну і спільну безпеку, враховуючи реагування на гібридні та кіберзагрози.

Навчання  здійснюється за підтримки Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

Відповідно до програми курсу «Трeнування з бeзпeки критичної інфраструктури» (Advansed Training Course on Critical Energy Infrastructure Security), 16 жовтня 2017 року у приміщенні Національного інституту стратeгічних досліджeнь (НІСД) стартував зазначений міжнародний захід.

Учасників тренування привітав директор НІСД, академік Володимир Горбулін, а також співдиректори програми навчань полковник Гінтарас Багдонас (Центр передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки, Литовська Республіка) і Олександр Суходоля (НІСД).

Вказане тренування організоване на виконання річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2017 року № 103/2017.

16-17 жовтня учасники навчань мали можливість ознайомитись із досвідом Литви, України, Ізраїлю, Туреччини, Польщі, США, Бельгії, Великої Британії, Грузії та Німеччини стосовно протидії кіберзагрозам відносно об’єктів критичної інфраструктури, а також функціонування системи кризового реагування та управління.  

18-19 жовтня, у приміщенні НЕК «Укренерго», учасники навчань відпрацьовували у складі чотирьох синдикатів (груп) завдання, передбачені сценарієм та відповідними ввідними з метою підготовки висновків, рекомендацій та пропозицій для підведення підсумків роботи синдикатів (груп) перед високопоставленими особами і керівниками відомств та організацій, які були запрошені на заключну частину навчань.

Мета навчання – оцінка ефективності діючих в державі систем реагування та захисту, а також можливості стратегічної інформаційної комунікації держави в умовах виникнення кризової ситуації, зокрема щодо:

- наявності процедур запобігання та реагування на загрози (різних типів) електроенергетичній інфраструктурі;

- ефективності взаємодії різних існуючих державних систем запобігання та реагування, чіткості та дієвості механізмів координацій дій персоналу різних установ та організацій і підприємств, що беруть участь у роботі зазначених систем;

- достатності та ефективності систем забезпечення захисту об’єктів критичної енергетичної інфраструктури з залученням сил сектору безпеки і оборони України;

- наявності планів та процедур забезпечення стійкості функціонування електроенергетичної системи в умовах кризи та особливого періоду;

- достатності та ефективності функціонування інформаційно-комунікаційної системи  з донесення необхідних «інформаційних повідомлень» до адресатів (населення, міжнародне співтовариство, органи влади) в умовах криз;

- виявлення проблемних питань ефективності дій системи управління на національному рівні в умовах виникнення та реалізації загроз критичній інфраструктурі.

Учасники навчань – працівники органів державної влади, установ та організацій, суб’єкти боротьби з тероризмом, а також суб’єкти господарювання різних форм власності, які задіяні у процедурах кризового реагування,  а саме запобіганні, реагуванні, забезпеченні захисту, охорони та відновлення в електроенергетичному комплексі України на випадок виникнення та реалізації загроз різних типів.

Учасники навчань були розбиті на чотири групи.

Перша – група забезпечення захисту та реагування на загрози об’єктам інфраструктури (кібер -  та терористичні загрози).

Друга – група кризового реагування на загрози критичній інфраструктурі (дії в надзвичайних ситуаціях).

Третя – група стратегічних та інформаційних комунікацій (інформація та зв’язки із громадськістю). Група STRATCOM.

Четверта – група, до складу якої увійшли представники держав-членів НАТО (реакція держав-членів НАТО та міжнародних організацій на події).    

Задум навчань – сценарієм розглядався розвиток конфлікту між двома вигаданими країнами (країни агресора та країни жертви) на прикордонній території та в глибині країни жертви.

Організатори заходу підготували загальний сценарій, побудований із 4 етапів. На кожному етапі події розвивалися з врахуванням додаткових під сценаріїв (віньєтками), що відображали події за окремими предметними напрямами (типами загроз) навчань, відповідно до яких проводилися дискусії щодо реагування на загрози.

В ході навчань опрацьовані такі етапи:

  • Перед-конфліктний період;
  • Конфлікт низького рівня інтенсивності;
  • Кризова ситуація;
  • Пост кризова ситуація;
  • Пост кризова стабілізація.

Організатори навчань розробили перелік окремих інцидентів та ввідних з метою застосування учасниками навчань планів реагування на випадок непередбачених обставин та виникнення кризової ситуації.

Однією із особливостей навчань було те, що учасники заходу не знали про реальні учбові ввідні, які оголошувалися модераторами синдикатів (груп) під час роботи синдикатів.

Учасниками навчань розглядалися наступні інциденти: «Масова демонстрація», «Публічні протести», «Переривання постачання електроенергії», «Перешкоджання роботи енергетичним підприємствам та організаціям», «Диверсії», «Збройне вторгнення», «Техногенні аварії», «Кібератаки» тощо.

Серед оголошених ввідних опрацьовувались -  «Повідомлення розвідки», «Знайдена закладка зброї/вибухівки», «Завантаження вірусу в систему управління», «Викрадення працівника», «Відключення зв’язку», «Зникнення зброї/вибухівки». Тобто, учасники навчання реагували на ввідні реально, діяли у відповідності до діючих регламентів та вимог організаційно-розпорядчих документів.

20 жовтня, у заключний день командно-штабного навчання, лідерами синдикатів (груп) підготовлені презентації з висновками та пропозиціями у відповідності до тематик синдикатів (груп).

Частину презентацій було доведено до відома учасників заходу у присутності гостей, а саме:

- Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе;

- заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталії Бойко;

- заступника Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з трансформації НАТО Адмірала Манфреда Нільсона;

- представника Міжнародного штабу НАТО пана Майкла Рюле;

- Віце-міністра закордонних справ Литовської Республіки Дарюса Скусявічюса; 

- президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського;

- доктора Військово-морської вищої школи США Дена Нуссбаума;

- співголів навчань, директора Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки (Литва) Гінтараса Багдонаса;

- керівника відділу Національного інституту стратегічних досліджень, доктора Олександра Суходолі;

- інших керівників установ та організацій, міжнародних організацій та підприємств.

Підсумовуючи виконані обсяги робіт, в тому числі дії з реагування учасників проведеного тренування на ввідні, які відпрацьовувались учасниками тренування на кібератаки та інші загрози відносно підприємств ПЕК, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко висловила подяку президенту НАЕК «Енергоатом» Юрію Недашковському за вклад працівників Компанії у забезпечення безпеки атомних електростанцій, їх активну роботу у синдикатах (групах), а також впровадження низки практичних та організаційних заходів з фізичного захисту та охорони ядерних установок та ядерних матеріалів.

Враховуючи вищенаведене, набутий практичний досвід щодо реагування на загрози держав-членів НАТО відносно об’єктів критичної електроенергетичної інфраструктури дозволить в подальшому:

- здійснити поглиблений аналіз та оцінку стійкості критичної електроенергетичної інфраструктури;

- сформувати додатковий перелік можливих загроз, що дозволить розробити практичні заходи щодо протидії цим загрозам;

- підвищити стійкість функціонування електроенергетичної системи України.

Також, доцільно розглянути питання щодо розробки та впровадження у практичну діяльність підприємств паливно-енергетичного комплексу Міненерговугілля низки заходів стосовно зміцнення фізичного захисту та охорони об’єктів ПЕК, особливо підприємств атомно-промислового комплексу, з врахуванням сучасних викликів і загроз у південно-східній частині України та напрацьованого досвіду боротьби з тероризмом державами-членами НАТО.  


Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2016 рік



Повідом про корупцію