Діяльність

25.09.2017

Створення українського енергетичного хабу на кордоні з ЄС обговорили на круглому столі у Верховній Раді

Створення українського енергетичного хабу на кордоні з ЄС обговорили на круглому столі у Верховній Раді

Передумови та перспективи створення українського енергетичного хабу на кордоні з Європейським Союзом обговорили учасники круглого столу «Створення можливостей для експорту/імпорту електричної енергії в Україні». У заході, який відбувся у конференц-залі Верховної ради України, взяли участь народні депутати України, представники Міненерговугілля, керівники провідних енергокомпаній України, експерти Світового банку та Європейського Енергетичного співтовариства.

Відкриваючи круглий стіл в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив, що створення потужного енергетичного хабу, орієнтованого на експорт української електроенергії до ЄС, є дуже важливим завданням в контексті майбутньої синхронізації української енергосистеми з європейською енергосистемою ENTSO-E. «Нам потрібна конкуренція, надійність, нам потрібне впровадження антимонопольного законодавства, антикорупційні інструменти на ринку електричної енергії», - зазначив Олександр Домбровський.

У своїй презентації президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський наголосив, що першим кроком до створення енергетичного хабу на Заході України має стати проект «Енергетичний міст «Україна-ЄС», який Енергоатом реалізує спільно з європейськими партнерами. «Сутність проекту у розбудові міждержавних електромереж, збільшенні обсягів пропускної спроможності та організації видачі потужності енергоблоку №2 Хмельницької АЕС до країн Європейського Союзу. Проект передбачає залучення коштів, отриманих від продажу електроенергії виробленої другим енергоблоком ХАЕС, для фінансування будівництва енергоблоків №3 та №4 ХАЕС. Проект є повністю інвестиційним і не передбачає будь-якого додаткового навантаження на бюджет України. Саме завдяки енергомосту Україна вже найближчим часом зможе експортувати електроенергію до країн Євросоюзу, в першу чергу до Польщі та Угорщини, а також до країн Прибалтики. В глобальному сенсі енергоміст Україна-ЄС - це міст між Північчю та Півднем Європи, включно з балканськими країнами», - переконаний керівник Енергоатома.

Юрій Недашковський зазначив, що впевненість в успішній реалізації проекту базується на великому обсязі підготовчої роботи, яка вже виконана. «Вже створений міжнародний Консорціум з реалізації проекту, до якого увійшли Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S.àr.l. та EDF Trading Limited. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України отримало пропозиції щодо державно-приватного партнерства за цим проектом. Наступним кроком стане проведення відповідно до українського законодавства конкурсу з визначення приватного партнера та укладання договору. Не чекаючи завершення цих процедур, ми відпрацьовуємо з британським банком Barclays умови кредитування добудови третього та четвертого енергоблоків ХАЕС під заставу нашого майбутнього довгострокового контракту на експорт електроенергії до країн ЄС», - підкреслив очільник Енергоатома.

Він звернув увагу присутніх на те, що Енергоатом є природним прихильником синхронізації об’єднаної енергосистеми України з ENTSO-E. «Все дуже просто – атомна енергетика в основному спроектована для роботи у базовому режимі, відтак ми зацікавлені у максимальній ємності енергоринку. Чим більше ємність ринку, тим комфортнішими є умови для атомних електростанцій. Приєднання до великого європейського ринку не лише економічно вигідно для України, але й дозволяє підвищити надійність забезпечення власних потреб енергоблоків АЕС в електроенергії, відповідно підвищуючи рівень їхньої безпеки», - зазначив Юрій Недашковський.

Керівник Енергоатома окремо підкреслив, що реалізація проекту матиме не лише економічне, але й дуже велике геополітичне значення. «Необхідно пам’ятати, що використовуючи експортне з’єднання польської енергосистеми, яке фінансувалось за рахунок країн Євросоюзу, та гібридну структуру енергосистеми Литви, яка одночасно приєднана до ЄС та РФ, Росія вже приблизно з 2019 року отримає можливість стати ключовим постачальником електроенергії до Польщі та країн Прибалтики. Досягнути цього дозволить введення в експлуатацію двох енергоблоків Білоруської АЕС, яка зараз будується Росатомом. Протиставити можна вже наявні українські потужності, а саме –другий енергоблок ХАЕС», - впевнений Юрій Недашковський.

Зі свого боку член правління компанії Polenergia International S.àr.l. Гжегож Станіславський відзначив важливу роль проекту для енергетичної безпеки України та Польщі. «Майже 90% виробництва електроенергії в Польщі сьогодні забезпечують вугільні електростанції. При цьому лише в цьому році 3,1 мільйонів кубометрів вугілля було експортовано з Росії, водночас до Польщі відбувається імпорт російської електроенергії через Литву. Більш того, зараз Росія будує атомну електростанцію на відстані 50 кілометрів від Вільнюса, і вже через 2-3 роки вона буде готова постачати додаткову електроенергію до ЄС», - підкреслив представник польської компанії.

Він розкритикував позицію Європейського Енергетичного співтовариства, яке не поспішає залучати Україну до спільних проектів. «Україна має величезний потенціал для експорту електроенергії в Євросоюз, і цей потенціал не можна ігнорувати. Європейське Енергетичне співтовариство має долучитись до просуванням проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС» та подальшого створення єдиного енергетичного хабу Центральної та Східної Європи, в якому Україна посідатиме належне місце», - зазначив Гжегож Станіславський. 

Довідково. У вересні 2017 року на засіданні Робочої групи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз»  розглянуто та схвалено проект Висновку. Цей Висновок сформовані за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства вказаного проекту. Відповідні Пропозиції надав Міненерговугілля міжнародний Консорціум з реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз», утвореного міжнародними компаніями - Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S.àr.l.(Люксембург) та EDF Trading Limited (Великобританія).

В рамках проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз» передбачається відімкнути енергоблок №2 Хмельницької АЕС від Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України та здійснювати експорт електроенергії за 2 напрямками: через поновлення ЛЕП 750 кВ на Жешув, а також діючою лінією на ПС Альбертирша (Угорщина) після модернізації Західноукраїнської підстанції. Це дасть змогу додати 1000 МВт атомної електроенергії до існуючого експортного потенціалу Бурштинського острову, який на сьогодні забезпечується виключно тепловою генерацією (550 МВт).

До зони відповідальності НАЕК «Енергоатом» за даним проектом відносяться модернізація енергоблока №2 Хмельницької АЕС та перепідключення його до Бурштинського острову, а також забезпечення резерву власних потреб енергоблока №2 ХАЕС при роботі на енергосистему ENTSO-E. Попередня оцінка вартості виконання зазначених робіт складає 16 млн євро та 31 млн євро відповідно.

Проект враховує технічне рішення для запобігання т. зв. «блекаутів». Саме за рахунок реалізації виділення енергоблоку №2 ХАЕС на роботу в системі ENTSO-Е проект «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз» забезпечує наявність джерела резервного електропостачання безпосередньо на майданчику Хмельницької АЕС з безпрецедентною потужністю і можливостями у вигляді незалежної енергосистеми ENTSO-Е. Наявність такого незалежного джерела електропостачання значно підвищує безпеку як ХАЕС у випадку втрати власного електропостачання, так i української енергосистеми або Європейської енергосистеми в цілому у випадку «особливої» аварії в енергосистемі.

У свою чергу Консорціум, зокрема, пропонує ввести додаткову інвестиційну складову, спрямовану на компенсацію виведення другого енергоблоку ХАЕС з об’єднаної енергетичної системи України. У Пропозиціях передбачено гарантування довгострокового експорту електроенергії до країн ЄС та пов’язаної з ним виручки у вільноконвертованій валюті для цільового використання НАЕК «Енергоатом» для добудови енергоблоку №3 ХАЕС.

Механізм державно-приватного партнерства розповсюджується на розширення «Бурштинського енергоострову» за рахунок включення у нього енергоблоку №2 ХАЕС, підстанції 750/330 кВ «Західноукраїнська» та міждержавної електричної мережи ПЛ-750 кВ «Хмельницька АЕС – Жешув (Польща)». Відтак, на стороні державного партнера у проект буде залучено щонайменше два державних підприємства –  НАЕК «Енергоатом» та НЕК «Укренерго».

Учасники Консорціуму також пропонують в рамках проекту підвищити рівень використання та збільшити до 10% максимальну потужність на шести енергоблоках українських АЕС: енергоблоків №2 та №3 Южно-Української АЕС; енергоблоків №1, №3, №4 та №5 Запорізької АЕС. Підвищення потужності енергоблоків, яке планується здійснити протягом 2018-2022 років, дозволить компенсувати виведення з об’єднаної енергосистеми України енергоблоку №2 ХАЕС.

Проект не вимагає прямого бюджетного фінансування на жодному з етапів його реалізації. Усі заходи, передбачені в його рамках, фінансуватимуться за рахунок власних коштів приватного партнера.

У Висновкуу робочої групи Міненерговугілля заначено, що внаслідок виконання заходів, передбачених проектом, буде спостерігатись поступове зростання обсягів генерації електроенергії вітчизняними АЕС. У рамках інтеграції національного енергетичного ринку в ENTSO-E Україна просуватиметься на енергетичний ринок ЄС та посилить свої позиції експортера електроенергії.


Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2016 рік

Повідом про корупцію