Комплаєнс-політика

15.08.2016

Методичні рекомендації щодо проведення антикорупційної експертизи проектів внутрішніх організаційно-розпорядчих та інших документів Компанії

Антикорупційна експертиза – це діяльність із виявлення в проектах внутрішніх організаційно-розпорядчих та інших документів ДП «НАЕК «Енергоатом» положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Метою антикорупційної експертизи є виявлення в проектах внутрішніх організаційно-розпорядчих та інших документів Компанії факторів (чинників), що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень та розроблення рекомендацій стосовно їх усунення.

Корупціогенний фактор (чинник) – це здатність нормативно-правової конструкції (окремого нормативного припису чи їх сукупності) самостійно чи у взаємодії з іншими нормами, положеннями сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

Антикорупційна експертиза може проводитися Центром із запобігання і протидії корупції, уповноваженим підрозділом ВП (уповноваженою особою ВП) з власної ініціативи або за дорученням президента (генерального директора (директора) ВП) Компанії.

Процес проведення антикорупційної експертизи проектів внутрішніх організаційно-розпорядчих та інших документів можна умовно поділити на три етапи:

  1. Змістовний аналіз проекту документу.
  2. Формування рекомендацій щодо шляхів усунення корупціогенних чинників.
  3. Оформлення висновку щодо наявності, сутності корупціогенних чинників та методів їх усунення і запобігання.

 

  1. Змістовний аналіз документу.

На цьому етапі антикорупційну експертизу слід проводити в такій послідовності:

  • визначити мету розробки документу та оцінити рівень обґрунтованості його прийняття;
  • здійснити аналіз доступності для розуміння положень документу;
  • здійснити аналіз повноти врегулювання відносин, які є предметом правового регулювання документу;
  • здійснити аналіз вірогідності того, як буде діяти на практиці даний документ, наскільки він реальний для практичного застосування;
  • визначити відповідність документу вимогам антикорупційного законодавства;
  • визначити наявність чи відсутність корупціогенних факторів (чинників);
  • визначити можливі прояви корупціогенних чинників;
  • визначити наявність в документі, що аналізується, превентивних антикорупційних норм та в разі їх відсутності розробити рекомендації щодо їх включення.

При проведенні антикорупційної експертизи здійснюються виявлення та оцінка таких корупціогенних факторів:

- нечітке визначення функцій, прав, обов'язків і відповідальності посадових осіб (наявність дискреційних повноважень);

- прогалини в правовому регулюванні;

- колізії норм.

Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов'язків посадових осіб, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. При цьому, сама по собі наявність у певної посадової особи дискреційних повноважень не може вважатися корупціогенним фактором.

Аналізуючи дискреційні повноваження такими факторами можуть бути:

 - наявність дискреційних повноважень, не обумовлених специфікою відносин, що регулюються документом, щодо якого проводиться експертиза;

- відсутність в документі способів, які можуть забезпечити застосування дискреційних повноважень у обсязі та з метою для якої ці повноваження надані посадовій особі;

 - надмірне розширення дискреційних повноважень;

 - застосування оціночних понять;

 - відсутність чітких процедур;

Прогалина у правовому регулюванні – корупціогенний чинник, який сприяє особі, яка має застосовувати норми певного внутрішнього організаційно-розпорядчого чи іншого документу, тлумачити його на власний розсуд, вибирати варіант поведінки, який є вигідним для неї. Прикладами таких прогалин можуть бути відсилки до інших документів, які відсутні, втратили чинність або коли відповідні процедури не передбачені цими документами, тощо.

Колізії як корупціогенний фактор можуть проявлятися:

  • коли колізії містяться в різних організаційно-розпорядчих документах які відносяться до однієї сфери діяльності;
  • коли колізії містяться в тексті самого організаційно-розпорядчого документу.

Колізія  є негативним явищем, оскільки стикаються між собою неузгоджені норми та/або положення документу чи документів, що регулюють одну сферу діяльності. А отже не має чіткого правила за яким необхідно діяти, що може зумовити вибір поведінки, яка несе певну вигоду, натомість порушуються права інших осіб або завдається шкода Компанії.

  1. Формування рекомендацій щодо шляхів усунення корупціогенних чинників.

На цьому етапі саме здійснюється запобігання і попередження корупції шляхом усунення виявлених можливих корупціогенних чинників. Здійснюється аналіз можливих практичних проявів виявлених чинників та їх наслідків з метою розуміння шляхів їх усунення.

При цьому проект документу повинен містити чітку регламентацію будь-яких процедур та відповідати антикорупційному законодавству.

  1. Оформлення висновку щодо наявності, сутності корупціогенних чинників та методів їх усунення і запобігання.

У разі виявлення корупціогенних факторів за результатами антикорупційної експертизи, проведеної з власної ініціативи, складається довідка (висновок) довільної форми, але із зазначенням наступної інформації:

  • найменування підрозділу, який провів антикорупційну експертизу;
  • назва проекту організаційно-розпорядчого чи іншого документу Компанії, щодо якого проводилася антикорупційна експертиза;
  • перелік норм, положень, пунктів, розділів тощо, в яких виявлені корупціогенні чинники;
  • опис виявлених корупціогенних чинників;
  • рекомендації щодо усунення корупціогенних чинників (корекція, усунення норм, положень, пунктів тощо, які містять такі чинники);
  • у разі можливості рекомендації щодо включення до проекту документу превентивних антикорупційних норм.

Довідка надається президенту (генеральному директору (директору) ВП) Компанії для розгляду та прийняття рішення.

Результати антикорупційної експертизи, проведеної за дорученням президента (генерального директора (директора) ВП) Компанії, оформляються у вигляді службової записки, яка надається ініціатору експертизи в установленому в Компанії порядку.




Сринька довіри

Весняна школа НАЕК «Енергоатом»