Комплаєнс-політика

01.02.2017

Електронне декларування з 1 січня 2017 року (Оновлено)

З 1 січня 2017 року розпочався другий етап впровадження системи електронного декларування. Таким чином, посадові особи Компанії (підпункт «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Слід зазначити, що у чинному законодавстві відсутнє єдине визначення поняття «посадова особа юридичних осіб публічного права» та відсутні чіткі критерії віднесення осіб до кола посадових.

Водночас, Національним агентством, яке є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, надано роз’яснення з цього питання (листи НАЗК від 23 листопада 2016 року №30.06/5766 (стор. 2) та від 30 грудня 2016 року №51-03/9828).

У листі НАЗК від 30 грудня 2016 року №51-03/9828, зокрема зазначено:  «частиною першою статті 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, визначеною Національним агентством.

Відповідно до частини третьої статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Зокрема, у пункті 3 Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю затвердженого Рішенням Національного агентства від 11 серпня 2016 року №3 (http://nazk.gov.ua/zakonodavstvo-0), у цілях визначення суб’єктів, на яких поширюється дія Закону, під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Водночас, поняття «посадова особа» у контексті Закону України «Про запобігання корупції» може мати іншу правову природу на відміну від тих визначень цього поняття, які містяться у Господарському кодексі України, законах України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства» (лист Міністерства юстиції від 25.01.2017 №2690/39474-0-33-16/11 / стор. 2).

Таким чином, визначення належності конкретного працівника юридичної особи до категорії посадових осіб має відбуватися щодо кожного працівника окремо з урахуванням обов’язків, покладених на нього, та обсягу повноважень, якими останній наділений. У разі наявності в посадових інструкціях посадових осіб організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій на постійній основі, такі посадові особи зобов’язані подавати декларацію з 1 січня 2017 року».

Водночас, в разі тимчасового виконання працівником організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на час відсутності керівника підрозділу у звітному періоді у нього не виникає обов'язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за цей період.

Тобто, згідно з офіційними Роз’ясненнями НАЗК майже всі посадові особи Компанії, які подавали декларацію в паперовому вигляді починаючи з 2014 року, зобов’язані будуть подавати електронну декларацію з 1 січня 2017 року.

Крім того, посадові особи Компанії, які звільняються або призначаються на посаду з 1 січня 2017 року, зобов’язані подати електронну декларацію за 2016 рік в день звільнення/призначення. Всі інші посадові особи зобов’язані подати декларацію за 2016 рік в електронному вигляді за загальним правилом до 1 квітня 2017 року.

Форма декларації визначена Рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 15 липня 2016 року за №960/29090, яке є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконання всіма суб’єктами декларування (http://nazk.gov.ua/sites/default/files/dodatok_2-4.pdf).

Цим же Рішенням затверджений Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (http://nazk.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vedennya_reestru.pdf), відповідно до якого суб’єкт декларування повинен зареєструватися у Реєстрі з використанням особистого ключа та посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП). Під час реєстрації в Реєстрі суб’єкт декларування повинен вказати адресу його електронної пошти, що буде використовуватися для направлення йому повідомлень.

Керівництвом Компанії організовано роботу щодо сприяння в отриманні ключів та посиленого сертифіката відкритого ключа ЕЦП для всіх бажаючих працівників Компанії.

Також посадові особи можуть самостійно звернутися до центрів сертифікації ключів (http://nazk.gov.ua/sites/default/files/stan_sumisnosti_zasobiv_ecp.pdf).

Наприклад, безоплатно отримати ЕЦП можна особисто на сайті Приватбанку (https://www.privat24.ua/#login) за таким алгоритмом: https://www.youtube.com/watch?v=p6SQHdfy4RY.

Додаткову інформацію щодо переліку та місцезнаходження зазначених центрів, порядку отримання електронного цифрового підпису можна отримати на сторінці засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

При заповненні електронної декларації, відповідно до статті 46 Закону декларуванню підлягають наступні відомості:

1) прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків суб'єкта декларування та членів його сім'ї, місце проживання, місце роботи, займану посаду, або посаду, на яку претендує;

2) об'єкти нерухомості;

3) об'єкти незавершеного будівництва, об'єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку;

4) цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (станом на 1 січня 2016 року – 137 800 грн.);

5) цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі;

6) корпоративні права, із зазначенням найменування кожного суб'єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні;

7) юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї;

8) нематеріальні активи, у тому числі об'єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті;

9) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;

10) наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (станом на 1 січня 2016 року – 68 900 грн.);

11) фінансові зобов'язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов'язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов'язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти, у разі, якщо розмір зобов'язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (станом на 1 січня 2016 року – 68 900 грн.);

12) видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов'язання, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (станом на 1 січня 2016 року – 68 900 грн.);

13) посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом;

14) входження суб'єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об'єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об'єднань, членство в таких об'єднаннях (організаціях).

Звертаємо увагу, що в декларації зазначаються відомості про майно, яке належить суб’єкту декларування або члену його сім’ї, як на праві власності, так і те майно, яке перебуває у користуванні.

До членів сім’ї Законом віднесено осіб, які перебувають у шлюбі, а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою і піклуванням, інших осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Таким чином суб’єкт декларування зазначає відомості щодо дружини/чоловіка, не залежно від спільності проживання. Що стосується інших членів сім’ї, то обов’язковою підставою для внесення відомостей про них є сукупність усіх трьох ознак:

  • спільне проживання;
  • спільний побут;
  • взаємні права та обов'язки.

Законом передбачена можливість не зазначати відомості про членів сім’ї декларанта у разі відмови члена сім’ї надати таку інформацію про себе. У такому випадку суб’єкт декларування зазначає про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім'ї.

Разом з цим, слід зазначити, що відмова члена сім’ї надати інформацію щодо себе є підставою для проведення повної перевірки декларації Національним агентством.

На сайті Національного агентства розміщене навчальне відео щодо заповнення декларації, ознайомитися з якими можна за посиланням http://nazk.gov.ua/deklaraciya або https://www.facebook.com/NAZKgov/app/212104595551052/?ref=page_internal.

Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 47 Закону зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Перевірку своєчасності подання, правильності та повноти заповнення декларацій, а також логічний та арифметичний контроль здійснює Національне агентство.

При цьому, юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання посадовими особами, які в них працюють (працювали), декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій.

За порушення вимог стосовно фінансового контролю антикорупційним законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Статтею 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність:

- за несвоєчасне подання без поважних причин декларації – штраф від п'ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за подання завідомо недостовірних відомостей – штраф від п'ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, суб’єкт декларування може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за подання завідомо недостовірної інформації у випадку, якщо різниця між задекларованими доходами та достовірними складає від 100 до 250 прожиткових мінімумів (станом на 1 січня 2016 року –  від 137 800 грн. до 344 500 грн.), встановлених для працездатних осіб.

У тому випадку, якщо різниця між задекларованими доходами та достовірними складає понад 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб (станом на 1 січня 2016 року –  від 344 500 грн.), а також за умисне неподання декларації суб’єкт декларування може бути притягнутий до кримінальної відповідальності (стаття 3661 Кримінального кодексу України) у виді:

  • штрафу від двох тисяч п’ятисот (42 500 грн.) до трьох тисяч (51 000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або;
  • громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або;
  • позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У зв’язку з цим слід зазначити, що у разі неподання декларації суб’єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію (частина третя статті 49 Закону).

Важливим є те, що притягнення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або подання недостовірних відомостей у декларації не звільняє суб'єкта декларування від обов’язку подати відповідну декларацію з достовірними відомостями в установленому порядку.






Сринька довіри

Весняна школа НАЕК «Енергоатом»