Прес-центр

16.11.2017

Атомна енергетика: інвестиції в майбутнє – оптимізм та амбітні проекти

Атомна енергетика: інвестиції в майбутнє – оптимізм та амбітні проекти На минулому тижні в Києві, з 7-9 листопада 2017 року, відбувся XV Міжнародний форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє».

Цей щорічний форум – галузева експозиція всього паливно-енергетичного комплексу України, представлена національними компаніями ПЕК, які працюють в сегментах видобутку енергоресурсів, генерації, розподілу та збуту енергії. Це міжнародна виставка, що не лише демонструє досягнення у паливно-енергетичній сфері, а й має сприяти реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року для забезпечення надійного й ефективного функціонування енергосистеми країни. Досягнення енергетичної незалежності та безпеки держави та є ефективним майданчиком для щорічних зустрічей енергетичного співтовариства, запуску нових проектів, ознайомлення зі світовими тенденціями і перспективами розвитку енергетики, плідного діалогу бізнесу і влади щодо підвищенні рівня енергетичної безпеки держави та обговорення пріоритетних напрямів реформування галузей паливно-енергетичного комплексу України.

Вже традиційно на другий день Форуму НАЕК «Енергоатом» провів свій захід «День атомної енергетики». До дискусії цього року було винесено багато цікавих та амбітних тем і проектів розвитку атомної енергетики України. Зокрема, говорили про світові тренди та українські реалії розвитку атомної генерації, про продовження ресурсів енергоблоків вітчизняних АЕС та про будівництво нових енергоблоків у світі, про переваги та виклики впровадження реакторів SMR та багато інших тем.

Світові тренди та українські реалії

Відкриваючи дискусійну панель та говорячи про українські реалії, президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що в рамках нещодавно затвердженої Урядом Енергетичної стратегії до 2035 року передбачається не лише продовжувати терміни експлуатації діючих енергоблоків АЕС, а й проектування та будівництво нових:

«Енергетична стратегія України до 2035 року передбачає не лише продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС, що є ключовим та важливим завданням для Енергоатома, а й проектування та будівництво нових атомних енергоблоків. В період з 2030 по 2040 рр. закінчиться продовжений термін експлуатації 12 енергоблоків, які необхідно буде замінити новими та які будуть здатні працювати в маневровому режимі. Компанія вже працює в цьому напрямку та вивчає можливість заміни діючих енергоблоків АЕС потужністю 440 або 1000 МВт (після виведення їх з експлуатації в майбутньому) на малі модульні реактори малої потужності», - наголосив Юрій Недашковський.

Він також підкреслив, що Революція гідності дала поштовх до значних зрушень у розвитку вітчизняної атомної енергетики. Зокрема в питаннях диверсифікації постачання ядерного палива, будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, реалізації проектів з розблокування замкнених потужностей українських АЕС.

Окрему увагу також було приділено питанням продовження ресурсу енергоблоків українських АЕС та перевагам і викликам для впровадження реакторів малої потужності SMR в Україні з метою заміни потужностей виробництва.

Зокрема, начальник відділу довготермінової експлуатації та управління старінням Державної інспекції ядерного регулювання України Юрій Гребенюк презентуючи програму щодо «Продовження ресурсу енергоблоків українських АЕС» зауважив, що розглядаючи Енергетичну стратегію України на період до 2035 року, Україна визначає атомну енергетику як одне з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел енергії. А подальший розвиток ядерного енергетичного сектору на період до 2035 року прогнозується виходячи з того, що частка атомної генерації в загальному обсязі виробництва електроенергії зростатиме, однак, для реалізації стратегічних цілей у сфері генерації електроенергії необхідно здійснити подовження терміну експлуатації АЕС.

Директор ВП «Науково-технічний центр» НАЕК «Енергоатом» Микола Власенко розповідаючи про перешкоди, що постають на шляху будівництва нових енергоблоків у світі зауважив, що зараз ядерна генерація продовжує розглядатися як один з важливих компонентів енергосистеми, а частка АЕС у виробництві електроенергії в 2040 році не перевищить 11%:

«Економіка – це один з найважливіших, але не єдиний фактор впливу на прийняття рішень щодо будівництва нових АЕС. Головними проблемами АЕС залишаються високі капітальні витрати, наявність ризиків, довгий період повернення інвестицій. Щодо капітальних витрат на будівництво АЕС, то з 2004 по 2011 роки вартість АЕС в середньому зросла більш ніж в 2 рази. У 2015 році перевищення капітальних витрат на будівництво АЕС у порівнянні з вугільною генерацією складало 1,7. Також й досі залишається відкритим питання щодо кінцевого поводження з ВЯП, яке вже 60 років немає вирішення та безпосередньо впливає на стійкість ядерної генерації.

Крім того, зниження прогнозних оцінок вартості вуглеводневого палива впливає на зменшення економічної привабливості АЕС. Сценарій «низька вартість» для вуглеводнів на період до 2040 року - підтверджується. А експлуатація атомних енергоблоків потребує наявності геологічного зберігання (захоронення) радіоактивних відходів (РАВ). Для України, як і для багатьох інших країн ще одним фактором залишається - залежність від політичної ситуації, яку неможливо спрогнозувати. А також погано прогнозований фактор, що з’явився в останні роки - фізичний захист від тероризму – диверсії та кібератаки».

Презентуючи «Фінансові інструменти для будівництва нових АЕС. Світова практика» директор з міжнародного співробітництва НАЕК «Енергоатом» Микола Кухарчук відзначив, що основними ризиками, що стримують розвиток атомної енергетики є перевищення строків та вартості будівництва АЕС у світі, відсутність політичної підтримки, необхідність вирішення проблеми ВЯП і РАВ та недієздатність енергоринків для залучення довгострокових інвестицій:

«За даними МАГАТЕ, розвиток атомної енергетики зараз зосереджений у невеликій кількості країн. Загалом по світу будується 57 енергоблоків. Лідерами з будівництва є Китай, Індія та Росія – в цих країнах зосереджено половину реакторів, що будуються. Атомні електростанції експлуатують 30 країн світу – 448 працюючих енергоблоків, Україна з 15-ма енергоблоками займає 9 місце в світі. До 2050 р. найбільший розвиток атомної енергетики передбачається на Далекому Сході. За останні 25 років щорічний приріст ядерно-енергетичних потужностей складав менше 5 ГВт і лише у 2015 році він подвоївся та склав 10 ГВт.

Паризька угода відкриває нові можливості для ядерної енергетики як технології з низькими викидами парникових газів. Основним стримуючим фактором розвитку ядерної енергетики є слабке її сприйняття суспільством - дуже важливо запропонувати таку технологію, яка переконала б суспільство в її безпечності. Крім того, діючий ринок електроенергії не створює механізмів для залучення довгострокових інвестицій. А практично всі моделі фінансування проектів будівництва АЕС потребують підтримки держави, як з боку тих країн, де ці проекти реалізуються, так і з боку постачальників технології».

Ці тези підтримав генеральний директор ПАО «Турбоатом» Віктор Суботін:

«З Енергоатомом у нас унікальний досвід співробітництва, який полягає в поточному та стратегічному плануванні. За 60-річну історію атомної генерації в світі, 170 турбін Турбоатома працюють на 27 енергоблоках по всьому світу, загальна потужність виробленої генерації понад 65 тисяч МВт. Завдяки тісному співробітництву з Енергоатомом Турбоатом вийшов на принципово та якісно новий рівень довіри, проектування та виробництва. В минулому місяці Турбоатом та Енергоатом підписали договір щодо співробітництва на найближчі п’ять років й вже почали реалізовувати спільні проекти. Зараз ведеться активна робота щодо імпортозаміщення і вона вже має свої позитивні результати. І поки політики займаються політикою - заводи та підприємства країни мають працювати для розвитку України».

Першу стратегічну панель завершив її модератор, президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський - резонансною доповіддю щодо «Українських реалій: перешкод та перспектив розвитку атомної генерації». Коментуючи чи не найголовнішу проблему з новим будівництвом в атомній галузі – фінансову складову, він зауважив:

«Енергоатом, зберігаючи найнижчий в світі атомний тариф, має позитивний досвід емісії звичайних облігацій Компанії на добудову ХАЕС-2 та РАЕС-4, а також залучення довгострокових кредитів міжнародних фінансових організацій на підвищення безпеки цих енергоблоків після їх пуску, і співфінансування КЗПБ усіх енергоблоків під надання державних гарантій.

Сьогодні в нас відпрацьовуються механізми залучення коштів американського фондового ринку для фінансування спорудження в Україні ЦСВЯП, які передбачають надання урядових гарантів. Наразі готуються до підписання кредитна угода і відповідні гарантійні документи. Ведуться переговори щодо умов отримання кредиту банку Barclays на фінансування добудови ХАЕС-3/4 без надання суверенних гарантій, а лише під заставу довгострокового контракту на експорт електроенергії до країн ЄС.

До Енергоатома доходять серйозні пропозиції щодо фінансування спорудження нових ядерних енергоблоків. На позаминулому тижні делегація Китайської державної корпорації CNNC International спільно з Індустріальним комерційним банком Китаю запропонувала Енергоатому свою участь у пілотному проекті «Енергетичний міст «Україна – ЄС» і в добудові двох блоків Хмельницької АЕС за формулою «1+1», яка передбачає застосування технології як ВВЕР-1000, так і інших еволюційних реакторів нового покоління HPR-1000 з високим ступенем української локалізації - до 80% та фінансуванням 85% контракту під державні гарантії.

Слід зазначити, що серйозним стримуючим фактором є нинішній статус Енергоатома як унітарного державного підприємства. Але процес корпоратизації компанії вже розпочато. І при правильному його проведенні, я впевнений, вона стане однією з найпривабливіших суб’єктів для проведення міжнародних ядерних інвестицій».

Українське вікно можливостей для світової атомної індустрії

В рамках другої стратегічної панелі Дня атомної енергетики президент американської компанії Holtec International доктор Кріс Сінгх виступив з презентацією «Інноваційні технології Holtec International на службі атомно-енергетичного комплексу України» під час якої він звернув увагу присутніх, що зараз компанія Holtec має в Україні чотири важливі проекти: будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (ЦСВЯП), будівництво сховища сухого типу відпрацьованого ядерного палива трьох зупинених реакторів РБМК Чорнобильської АЕС (СВЯП-2), початок ліцензування та створення в Україні власної інфраструктури для будівництва реакторів SMR-160 у партнерстві з НАЕК «Енергоатом» та розробка економічно ефективних та сучасних технологічних рішень для реакторів, що експлуатуються:

«Наша компанія визнаний світовий лідер з інновацій у атомній енергетиці, що має найбільший у галузі портфель діючих патентів на винаходи. Технології поводження з відпрацьованим ядерним паливом компанії Holtec використовуються на 105 атомних енергоблоках у Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Африці. Ми єдина у світі компанія, що має попередній досвід проектування та ліцензування централізованого сховища. Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива втілює риси сучасної інноваційної технології, принесеної до України нашою компанією.

Компанія Holtec вбачає перспективи партнерства з НАЕК «Енергоатом» щодо розробки безпечних малих модульних реакторів SMR-160, які будуть готові до впровадження в 2024 році. Для цього необхідно розробити пакет документації для ліцензування SMR-160 в Україні з метою подальшого будівництва та введення в експлуатацію реакторів SMR-160 на різних майданчиках в Україні для нарощення генераційних потужностей екологічно чистої електроенергії».

Продовжуючи дискусію щодо перспектив впровадження реакторів SMR в Україні директор ВП «Науково-технічний центр» НАЕК «Енергоатом» Микола Власенко зауважив, що основні негаразди в енергетичному секторі України полягають через зношеність теплової генерації, яка відпрацювала свій ресурс на 80-90% та має великий вплив на оточуюче середовище. Україна досить повільними темпами впроваджує відновлювані потужності, які зокрема, необхідно дублювати, оскільки вони мають переривчастий характер:

«Враховуючи зобов’язання міжнародних кліматичних угод, Україна в найближчому майбутньому має замінити старі потужності, перш за все ТЕС. А починаючи з 2030 року існує необхідність зняття з експлуатації діючих АЕС та заміни їх новими атомними енергоблоками. В період з 2030 по 2040 роки закінчується продовжений термін експлуатації 12 українських атомних енергоблоків. Їх необхідно замінити новими атомними енергоблоками, які будуть здатні працювати в маневровому режимі (прогнозне необхідне збільшення маневрових потужностей до 2035 року закладене на рівні - 18%). При цьому, забезпечення маневрування за допомогою ТЕС може стати - проблемою.

Отже, інноваційні технології виробництва електроенергії та керування маневровими потужностями є одними з основних напрямків, що активно вивчаються в світі. В цьому відношенні модульні реактори малої потужності (SMR) можуть відігравати важливу роль в енергосистемі України за умови вирішення серії питань, пов’язаних з їх використанням».

Заступник директора з виробництва – директор департаменту експлуатації НАЕК «Енергоатом» Петро Котін під час презентації «Енергоміст, що інтегрує Україну в ЄС» зауважив, що реалізація пілотного проекту з експортом електроенергії можливо забезпечити з 2021 року, але всі роботи потребують нормативно-правового врегулювання та мають відбуватись за схемою:

«Ми маємо відновити роботу вже існуючої повітряної лінії 750 кВ «Хмельницька АЕС – Жешув». Для того щоб збільшити пропускну спроможність системи необхідно радіально приєднати дві існуючі повітряні лінії 750 кВ енергосистеми України: «Хмельницька АЕС – Жешув» та «Хмельницька АЕС – ПС Західноукраїнська – Альбертирша» до «Бурштинського енергоострова». Маємо синхронізувати енергоблок №2 Хмельницької АЕС (1000 МВт) з розширеним «Бурштинським енергоостровом» - це дозволить збільшити генеруючу потужність системи, а експортний потенціал «Бурштинського енергоострова» зросте до 1550 МВт».

Тему енергомоста продовжив член спостережної ради Polenergia Snternational S.ar.L Ганс Швейкардт. Презентуючи проект «Енергетичний міст «Україна – ЄС» він підкреслив, що основна мета проекту підвищення експортного потенціалу України в постачанні електроенергії в країни Європейського Союзу, за допомогою розширення «Бурштинського енергоострову»:

«Проект передбачає радіальне підключення двох існуючих в електричній мережі України ліній. Співпраця між Енергоатом і Polenergia з метою експорту електроенергії з 2-го енергоблоку Хмельницької АЕС через модернізовані лінії електропередач до країн Європейського Союзу дозволить отримувати та накопичувати частину фінансових ресурсів, необхідних для модернізації Енергоатома, а співробітництво між нашими Компаніями створить механізми для організації комерційного фінансування.

Експорт до ЄС 7 ТВт-г електроенергії забезпечить євро-деноміновані доходи для Енергоатома у рамках довгострокового (20-річного) договору про постачання електроенергії з отримувачем електроенергії з кредитним рейтингом інвестиційного класу».

Розповідаючи та аналізуючи можливості щодо добудови енергоблоків №3,4 ХАЕС, генеральний директор ВП «Атомпроектінжиніринг» Олександр Рибчук наголосив, що зараз Енергоатом розглядає два сценарії реалізації цього проекту. Перший – це реалізація проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз», який дозволить інвестувати кошти у будівництво енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС з реакторами типу ВВЕР. Другий - будівництво «з нуля» нових енергоблоків інших типів на майданчиках енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС:

«Сценарій будівництва «з нуля» розглядався в ході перемовин, які відбулись між Енергоатомом та Korea Hydro&Nuclear Power, а також China National Nuclear Corporation. Однак, це будівництво найбільш затратне та ризиковане, як з фінансової, так і з технічної точки зору через деякі фактори. Зокрема, необхідно провести розчищення майданчику будівництва, демонтувати будівельні конструкцій та споруди, що вже існують. Крім того, запропоновані азійськими партнерами енергоблоки АЕС мають у своєму складі важке та габаритне обладнання, транспортування якого суходолом буде складно. Також буде необхідно розробити та втілити нові схеми постачання нового типу свіжого ядерного палива для цих енергоблоків.

Натомість, будівництво енергоблоків за проектом європейського виробника має ряд переваг. Зокрема, це використання референтного основного та допоміжного обладнання енергоблоків. Високий рівень локалізації виробництва та обладнання в Україні – 60-70%. Вже наявна схема постачання свіжого ядерного палива».

Говорячи про стан реалізації стратегічного для економіки та енергетики України проекту ЦСВЯП, заступник генерального директора ВП АПІ з питань створення єдиного комплексу поводження з ВЯП Володимир Холоша зауважив, що удосконалення системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних АЕС посилить енергетичну безпеки України та зміцнить її економіку завдяки впровадженню власних потужностей для тривалого зберігання ВЯП:

«Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних АЕС є автономною ядерною установкою, призначеною для тривалого зберігання - 100 років, відпрацьованого ядерного палива, що буде вивозитися з діючих енергоблоків РАЕС, ХАЕС та ЮУАЕС. Створення власних потужностей для зберігання ВЯП забезпечить енергетичну безпеку держави та дозволить відмовитись від закордонних послуг із приймання ВЯП на технологічне зберігання і подальшу переробку, які ексклюзивно надає Росія. Крім того, це прямі інвестиції у вітчизняного виробника оскільки, проектування та будівництво ЦСВЯП виконується українськими організаціями, а саме виробництво контейнерів для зберігання ВЯП буде реалізоване в Україні за технологією США».

Технічна політика НАЕК «Енергоатом». Від концепції до результату

Відкриваючи третю стратегічну панель в рамках Дня атомної енергетики, перший віце-президент – технічний директор Енергоатома Олександр Шавлаков підкреслив критичну важливість атомної енергетики для стабільного функціонування української економіки. Відповідно пріоритетом Енергоатома він назвав безпечну та надійну експлуатацію енергоблоків атомних станцій. Саме цій меті підпорядкована технічна політика, яку реалізує Компанія:

«Якщо подивитись на щорічну динаміку виробництва електроенергії українськими АЕС, то можна побачити, що до 2012 року вона була досить рівною – 45-47% від загального обсягу виробництва електроенергії в країні. 2013 рік Енергоатом закінчив з часткою в 43% в загальному обсязі виробництва електроенергії. Це відбулось через штучні адміністративні обмеження, коли на тлі загального зменшення споживання електроенергії в Україні енергоблоки АЕС працювали в режимі значних обмежень. Але починаючи з 2014 року, коли значна частина вугільних родовищ на сході країни залишилась відрізаною від економіки України, саме перед Енергоатомом постало непросте завдання забезпечити основну частину виробництва електроенергії в Україні. В 2015 році наша частка склала 55,7% у 2016 році - 52,4%, в цьому році вона становить за підсумками 9 місяців 56,6%. У травні поточного року частка АЕС в загальному виробництві електроенергії досягала 68,5%.

Багато хто говорить, що такі показники є позитивними для атомної енергетики. Але, з моєї точки зору, – це в першу чергу велика відповідальність для Компанії, оскільки зрозуміло, що у періоди пікових навантажень будь-який форс-мажор у роботі енергоблоків АЕС ставить під загрозу нормальну роботу усієї вітчизняної енергосистеми. Відтак, безпека експлуатації АЕС, яка завжди була пріоритетом Енергоатома, набуває ще більшого значення. З моменту створення нашої Компанії, ми постійно реалізуємо програми, спрямовані на підвищення безпеки експлуатації АЕС. Підвищення безпеки – це процес, який має тривати постійно. На даний час найважливішою для Енергоатома програмою забезпечення надійності та безпеки роботи українських енергоблоків є реалізація Комплексної зведеної програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України».

У своїй презентації «Українські АЕС: стан, можливості, перспективи» Олександр Шавлаков також розповів про найбільш перспективні інвестиційні проекти Енергоатома, в тому числі й щодо підвищення потужності діючих енергоблоків ВВЕР-1000 українських АЕС.

Віце-президент НАЕК «Енергоатом» Володимир Пишний зосередив увагу на діяльності сервісних підрозділів НАЕК «Енергоатом», які виконують роботи з ремонту та модернізації обладнання атомних електростанцій:

«У період становлення Енергоатома, який відбувався на наприкінці 1990-х - початку 2000-х років, головним завданням Компанії була мінімізація залежності від зовнішніх факторів у сфері забезпечення діяльності АЕС. У 2000 році було створено перший спеціалізований ремонтний підрозділ Компанії – Атомремонтсервіс. Саме Атомремонтсервіс дав поштовх створенню ремонтної інфраструктури Енергоатома, до якої згодом долучились Науково-технічний центр, Атоменергомаш, Аварійно-технічний центр, КБ «Атомприлад», Автоматика та машинобудування та інші. Сьогодні усі ці підрозділи забезпечують надійну роботу енергоблоків АЕС, постійно опановуючи нові технології та види ремонтних робіт».

Говорячи про корпоратизацію Енергоатома, Володимир Пишний зазначив, що одним з її головних завдань є підвищення інвестиційної привабливості сервісних підрозділів Енергоатома, які вже зараз мають багато пропозицій від європейських компаній щодо створення спільних підприємств.

Директор ВП «Атомремонтсервіс» Віталій Шикун розповів про досвід очолюваного ним підрозділу в сфері вивчення та впровадження складних понадрегламентних робіт:

«Є ціла низка видів ремонтних робіт, які сьогодні стали для Енергоатома типовими, але ще кілька років тому ми не могли їх виконувати. Одна з таких робіт - ремонт головного роз’єму реактору. Компанія придбала відповідну технологію та обладнання, підготувала висококваліфікований персонал, і сьогодні ми виконуємо роботи, які у світі можуть здійснювати лише чотири компанії. І одна з таких компаній – Енергоатом. Нашими технологіями цікавляться у Європі та Китаї. Серед нових напрямків роботи Атомремонтвервісу - модернізації головного роз'єму Головного циркуляційного насосу (ГЦН) енергоблоків АЕС з використанням технології та обладнання чеської компанії SKODA JS. У 2017 році Атомремонтсервіс розпочав самостійно виконувати інспекцію ядерного палива виробництва компанії Westinghouse з використанням Стенду інспекції та ремонту палива (СІРП), яку раніше проводили фахівці Westinghouse».

Віталій Шикун особливо підкреслив, що ціна помилки ремонтного персоналу «Атомремонтвервісу» дуже висока, і тому підрозділ невпинно працює над підтриманням та підвищенням кваліфікації своїх фахівців.

Заступник технічного директора з інженерної роботи ВП «Атомремонтсервіс» Сергій Дудкін поділився досвідом підрозділу з опанування технології інспекції ядерного палива виробництва компанії Westinghouse з використанням Стенду інспекції та ремонту палива (СІРП). Також він розповів про плани підрозділу:

«Серед наших планів на майбутнє доопрацювання Стенду інспекції та ремонту палива з метою його використання для інспекції ядерного палива виробництва російської компанії ТВЕЛ. Найбільш складним нашим завданням є опанування технології пошуку негерметичних паливних збірок та їх подальший ремонт. Навіть якщо нам вдасться повернути до паливного циклу хоча б одну тепловиділяючу збірку, це вже окупить усі наші затрати на впровадження цієї технології, адже вартість однієї ТВЗ становить близько мільйона доларів».

Директор ВП «Автоматика та Машинобудування» Олександр Пузерей презентував нові вітчизняні розробки систем радіаційного контролю для АЕС.

Підбиваючи підсумки панелі, її модератор - Олександр Шавлаков нагадав, що в НАЕК «Енергоатом» працює близько 35 тисяч співробітників. «Але ті хто не знайомий зі специфікою нашої роботи часто запитують: для чого так багато? На це я відповім, що на початку 1990-х років, коли Компанія фактично залишилась наодинці з масою проблем, і нам довелось їх розв’язувати усіма доступними засобами. Коли після розпаду СРСР організації, які проектували наші енергоблоки, здійснювали науково-технічну підтримку галузі, залишились у Росії, українська атомна генерація опинилась у дуже скрутному становищі. Ми були вимушені приймати складні та нестандартні рішення, позитивні результати яких ми відчуваємо досі. Завдяки висококваліфікованим колективам сервісних підрозділів Енергоатом впевнено вирішує складні завдання з продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС, підвищення їхньої надійності та безпеки», - зазначив технічний директор Енергоатома.

Він висловив впевненість у подальшому розвитку сервісного напрямку в діяльності Енергоатома. «Наприклад, Атомремонтсервіс постійно отримує пропозиції щодо співпраці від закордонних підприємств, оскільки володіє унікальними компетенціями у сфері ремонту обладнання АЕС. Тими компетенціями, які у 1990-х роках ми не могли отримати ні від кого, а змушені були напрацьовувати самостійно. І ми успішно впорались з цим завданням. Це ж стосується і Атоменергомаша та інших підрозділів. Президент Енергоатома Юрій Недашковський неодноразово підкреслював, що однією з головних переваг Компанії є можливості наших сервісних підрозділів, які готові вийти на зовнішні ринки з цілим комплексом послуг», - відзначив Олександр Шавлаков.

Інноваційні рішення для модернізації українських АЕС

Першим доповідачем презентаційної панелі, до участі в якій були запрошені підприємства – партнери Енергоатома, став головний конструктор парових турбін ПАТ «Турбоатом» Віктор Швецов. Він виступив з презентацією «Інвестиційні рішення ПАТ «Турбоатом» в галузі атомного турбінобудування»:

«Наші технічні рішення в сфері турбінобудування спрямовані на підвищення енергоефективності, надійності та безпеки експлуатації енергоблоків АЕС. Одним зі своїх досягнень ми вважаємо конденсатори блочно-модульного виконання для турбін К-1000-60/1500-2. Новизна цієї конструкції в тому, що нам вдалося підвищити охолоджуючу здатність конденсатора, а відтак і підвищити потужність турбіни. Завдяки заміні старих конденсаторів турбін конденсаторами блочно-модульного типу підвищиться ефективність експлуатації усього енергоблоку».

Коментуючи презентацію Турбоатома, перший віце-президент Енергоатома Олександр Шавлаков звернув увагу на недосконалість українського законодавства, яке створює штучні перешкоди для закупівлі обладнання в єдиного вітчизняного постачальника.

«Все добре було в нас з Турбоатомом, коли ми модернізували лопаті турбін, замінювали конденсатори, і робили все це на турбінах, які раніше виготовив сам Турбоатом. Але коли перед нами постала необхідність заміни конденсатора на турбіні, виготовленій ленінградським механічним заводом, то ми не змогли укласти прямий договір з Турбоатомом як єдиним в Україні виробником відповідного обладнання. Натомість, Енергоатом, перебуваючи під дією законодавчих обмежень щодо закупівель, має проводити тендер і далеко не факт, що за результатом цих торгів переможе Турбоатом. Як державне підприємство, ми постійно стикаємось із тим, що не можемо цілком відкрито надати преференції вітчизняному виробникові, бо нас відразу звинувачують  у протиправних діях», - пояснив перший віце-президент Енергоатома.

Відтак, на думку Олександра Шавлакова, перед підприємствами ядерно-енергетичної галузі стоїть завдання не лише вдосконалювати технології та обладнання, але й працювати над удосконаленням українського законодавства, яке регламентує державні закупівлі.

Представляючи два наступні підприємства - СНВО «Імпульс» та НВП «Радій», Олександр Шавлаков підкреслив, що без їхньої продукції Енергоатом дійсно не міг би обійтись. «Усі системи управління та контролю, якими обладнанні модернізовані блоки українських АЕС, розроблені та виготовлені на цих двох підприємствах», - уточнив перший віце-президент Компанії.

Голова наглядової ради ПрАТ «СНВО «Імпульс» Володимир Єлісєєв відзначив, що рішення Енергоатома про залучення українських підприємств до створення систем контролю та управління для енергоблоків українських АЕС наприкінці 1990-х років сприяло збереженню та розвитку цілої підгалузі вітчизняного приладобудування. Він відзначив, що СНВО «Імпульс» спрямовує весь свій досвід та компетенції на забезпечення максимально високої якості продукції, яка виготовляється для стратегічного замовника – Енергоатома:

«Системами внутрішнього реакторного контролю (СВРК) виробництва СНВО «Імпульс»  обладнані усі енергоблоки українських АЕС за виключенням третього енергоблоку Южно-Української атомної електростанції. Останнім часом ми займались дуже серйозною роботою з інтеграції підсистеми BEACON (виробництво Westinghousе) до існуючої системи реакторного контролю енергоблоків українських АЕС, на яких експлуатується паливо Westinghousе. Це завдання вирішено успішно, паралельно з ним ми виконували роботу з розробки ліцензованої системи розрахунку констант для існуючої СВРК. Ця робота також виконана, система ліцензована. На початку 2018 року ми плануємо розпочати апробацію Національного розрахункового коду у складі нової СВРК-М2. Цей код розроблено фахівцями Імпульсу, він отримав назву ImCore. Вже у 2019 році ми маємо намір вийти з пропозицією до Енергоатома перейти на національні розрахункові модулі, які замінять код, розроблений в російському Курчатовському інституті».

Генеральний директор НВП «Радій» Олександр Сіора представив уніфіковану платформу RadICS, призначену для проектування керуючих систем безпеки, систем важливих для безпеки і систем нормальної експлуатації об'єктів ядерної енергетики:

«Платформа RadICS вирізняється високою надійністю та функціональною безпекою, яка відповідає найжорсткішим міжнародним вимогам до безпеки АЕС. Перевірку нашої платформи на відповідність вимогам з безпеки здійснювала канадсько-американська компанія Exida, яка видала сертифікат про її відповідність категорії SIL3 для одноканальної архітектури. Зараз «Радій» працює над сертифікацією платформи американським регулюючим органом US NRC. На платформі RadICS була виконана модернізація системи нормальної експлуатації турбінного відділення енергоблоку №3 Рівненської АЕС. Це дозволило значно скоротити терміни та вартість проведення проектних, монтажних та пуско-налагоджувальних робіт. На базі платформи RadICS виконані проекти для ядерних реакторів в Аргентині та Бразилії».

Голова наглядової ради ПрАТ «КЦКБА» Юрій Рикуніч ознайомив учасників панелі з новими розробками Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування у сфері трубопровідної арматури для вітчизняних та зарубіжних АЕС:

«КЦКБА не стоїть на місці, ми постійно розширюємо номенклатуру нашої продукції. Серед наших нових розробок для АЕС: обладнання для випробувань трубопровідної арматури; регулюючі клапани; запірні сільфонні та сальникові клапани; клинові засувки; імпульсно-запобіжний пристрій DN 100; запобіжні клапани та багато іншого».

Юрій Рикуніч закликав Енергоатом розпочинати співробітництво з КЦКБА за складними проектами заздалегідь. Він зазначив, що КЦКБА завжди готово до співробітництва з Енергоатомом, але воно буде більш ефективним якщо замовлення щодо нової продукції для АЕС надходитимуть від фахівці Компанії не тоді, коли роботи вже розпочато, а за рік-два до цього моменту.

Представляючи Науково-виробниче приватне підприємство «Спаринг-Віст Центр», перший віце-президент Енергоатома Олександр Шавлаков відзначив: «Досягнення цього підприємства виявились несподіваними для нашої Компанії. Коли представники «Спаринг-Віст Центр» повідомили Енергоатом, що їхні прилади закуплені для використання на АЕС Фукусіма-Даїчі після аварії, яка там сталась у 2011 році. Це був факт з великої літери, який свідчив про якість продукції підприємства», - додав Олександр Шавлаков.

Директор з розвитку проектів «Спаринг-Віст Центр» Володимир Петровський розповів про нові розробки підприємства для модернізації українських АЕС:

«Наша продукція під торговою маркою «Екотест» є лідером на українському ринку засобів радіаційного контролю та експортується більш ніж у 70 країн світу. Засоби контролю «Екотест» можуть використовуватись в армії, митною та прикордонною службами, державною службою з надзвичайних ситуацій, радіологічними лабораторіями і звичайно ж атомною енергетикою. Серед наших нових розробок комплекс обладнання для модернізації автоматизованої системи індивідуального дозиметричного контролю персоналу АЕС. Модернізація передбачає створення програмно-технічного комплексу (уніфікованого) автоматизованої системи індивідуального дозиметричного контролю персоналу ПТК(У)АСІДК. Результатом модернізації стане підвищення надійності, оперативності, та інформативності системи індивідуального дозиметричного контролю персоналу атомних електростанцій».

Завершувала панель презентація ТОВ «Високовольтний Союз - РЗВА» (Рівненський завод високовольтної апаратури). Підприємство спеціалізується на виготовлені вимикачів класу 6/10/35 кВ, шаф комплектних розподільчих пристроїв, генераторних вимикачів та блочно-модульних підстанцій.

Підбиваючи підсумки панелі, Олександр Шавлаков зазначив, що часовий формат заходу не дозволив запросити на нього усі підприємства, з якими співпрацює Енергоатом. «Нажаль, ми не можемо запросити усіх, але це не означає, що ми приділяємо комусь більше, а комусь менше уваги. Навіть найменше підприємство, яке стоїть у ланцюгу постачання обладнання або послуг для АЕС, є для нас дуже важливим, адже від нього також залежить злагоджена робота усього багатотисячного колективу Енергоатома», - підкреслив перший віце-президент Компанії.

Цьогоріч учасниками XV Міжнародного форуму «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє» стали понад 200 підприємств, серед яких 28 іноземних компаній з 10 країн світу. Усі вони отримали унікальну можливість зустрітися з провідними фахівцями галузі: керівниками профільних міністерств і відомств, топ-менеджерами державних енергетичних компаній, директорами підприємств енергетичної та електротехнічної індустрії, професійними експертами та аналітиками, стратегічними інвесторами і фінансистами, керівниками промислових підприємств різних галузей, фахівцями науково-дослідних, інжинірингових, проектних і монтажних організацій.






Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2016 рік

Повідом про корупцію