Прес-центр

02.02.2018

25-27 січня волонтери Енергоатома відвідали українських захисників у Донецькій області

25-27 січня волонтери Енергоатома відвідали українських захисників у Донецькій області

Волонтерська група Енергоатома здійснила першій виїзд на фронт у 2018 році. У квітні виповниться рівно чотири роки, як триває війна на Донбасі, і ніхто не знає коли вона скінчиться. Від усвідомлення цієї невизначеності мимоволі огортає втома, але швидко рухається волонтерський бус засніженими дорогами Донеччини, летять з під коліс снігові бризки, лунає з динаміків «Океан Ельзи», і вже розчинились у морозному повітрі першої зупинки зайві думки.

На перший погляд на фронті все без змін, але насправді тут постійно все змінюється – одні підрозділи відводять на відпочинок, інші передислокуються з другої на першу лінію або навпаки. Частини та підрозділи перебувають у постійному русі, а зовсім не сидять роками на одній і тій самій позиції. Кожна зміна дислокації вимагає додаткових витратних матеріалів для її облаштування, тут завжди у дефіциті маскувальні сітки, дріт, електрогенератори та багато інших дрібниць.

Тому велика подяка від військових нашим традиційним партнерам: Волонтерам Виноградаря, дівчатам з Маскувальної сітки на Гонгадзе (Виноградар) та волонтерської групи «Лента за лентою» за маскувальні сітки, теплі речі та «смачні привіти».

Бійці також отримали інструменти для ремонту автомобілів та іншої техніки.

Як завжди наші захисники щиро раділи та дякували Кухарській сотні столиці за сухі борщі, супи, каші та інші смаколики. Кожна частина, кожен блок-пост на шляху волонтерів Енергоатома отримав смачні пироги від однієї з київських пекарень.

Окрема подяка Мальтійській службі допомоги з Южноукраїнська за невеличкий презент для медиків, який допоможе врятувати не одне життя.

Серед військових частин, до яких завітали волонтери Енергоатома, більшість вже давно знайомі, але на мапі нашої групи з‘явилося дві нові точки Верхньоторецьке та Кам‘янка, а це означає - з‘явилися нові «підшефні» підрозділи.

На передову волонтери привезли додаткові елементи живлення для тепловізорів та тепловізійних прицілів, які тепер можна буде використовувати безперервно довгими зимовими ночами. Переказуємо выд выйськових велику подяку усім співробітникам Енергоатома, які долучились до збору коштів на придбання додаткових елементів живлення для тепловізорів. Також бійці на «нулі» отримали 8 пар активних навушників. На передовій це дуже потрібна річ – активні навушники дозволяють чути команди, але захищають від занадто гучних звуків пострілів та вибухів.

На цьому безпосередньо звіт про поїздку можна було б вважати завершеним, але дозвольте невеличкий відступ.

Більше трьох років існує волонтерська група Енергоатома і завжди вона відчуває потужну підтримку з боку керівництва Компанії та усього багатотисячного колективу Енергоатома. Допомагають військовим відокремлені підрозділи Компанії – ремонтують військову техніку, виконують адресні замовлення підшефних частин. І так буде допоки мир не повернеться до нашої країни. Але вже не раз доводилось чути від військових на фронті: «Дуже раді вас бачити, так мало залишилось волонтерів».

З одного боку немає сенсу це заперечувати, зменшення кількості волонтерських груп пояснюється суто об’єктивними причинами - країна оговталась від несподіваного нападу, армія стала набагато сильнішою, водночас ті, хто у 2014 році щомісяця скидав на волонтерські картки чималі суми, зараз просто не в змозі собі це дозволити. Але є й інші приклади. Четвертий рік отримує волонтерська група Енергоатома гроші з окупованого Криму – не втомлюються справжні кримчани допомагати захисникам своєї країни. Долучились вони й до підготовки цієї поїздки. Четвертий рік не припиняють своєї діяльності волонтерські організації на українській Донеччині, такі як «Бахмут Український». Можна казати, що для цих людей відновлення територіальної цілісності України є найбільш болючим питанням, бо окупація та безпосередня близькість лінії фронту це їхнє повсякденне життя.

Водночас у світосприйнятті багатьох українців наша країна за останні 4 роки, як би це дивно не звучало, несподівано дуже збільшилась. Ну що таке Донецьк до війни для якогось бізнесмена з Києва з точки зору відстані – година на літаку й ти вже на місці, або 10 годин автівкою, чи 12 годин фірмовим потягом «Київ-Донецьк». В умовній системі координат Донецьк займав приблизно те ж місце що й Харків або Дніпро, тобто одне зі звичайних великих українських міст. Зараз у свідомості багатьох Донецьк відсунувся кудись за небокрай - це ніби зворотній бік Місяця, щось дуже далеке та небезпечне.

Зовсім по іншому сприймають Україну ті, хто виїхав з окупованого Донбасу до інших міст нашої країни. Для них все відбулось з точністю навпаки – найвіддаленіші від Донецької чи Луганської області куточки України наблизились впритул і стали тимчасовим домом. Але майже усі вимушені переселенці дуже болісно переживають відірваність від того міста, де пройшла більша частина їхнього життя, вони чекають на повернення. Вони вірять, що одного дня сядуть ввечері на потяг, а на ранок за вікном вже буде український Донецьк.

Єдині, хто може витягти країну з того викривленого простору, в якому зник потяг «Київ-Донецьк» - це наші захисники. Допомога армії, нехай невеличка, але від кожного, це ніби скинутись на білет до дому для усіх, кого війна змусила залишити Донбас.

Ще раз дякуємо усім хто не забуває про наших захисників. До Перемоги ще, на жаль, далеко - тому не зупиняємось - готуємось до наступного виїзду.

Слава Україні!!!






Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2016 рік

Повідом про корупцію