Прес-центр

22.08.2018

16-18 серпня волонтери Енергоатома привітали українських захисників з прийдешнім Днем Незалежності

16-18 серпня волонтери Енергоатома привітали українських захисників з прийдешнім Днем Незалежності

Волонтерський бус Енергоатома зупиняється біля славетного блокпосту «Республіка міст» — одного з передових постів українських військ поблизу Пісків. Просимо покликати бійця для якого привезли адресну передачу. Серпнева спека у донбаських степах це окрема історія, вона чітко проводить «лінію розмежування», змушуючи зайвий раз не висувати носа з тіні. З жахом уявляєш, як воно на цій жарі копати окоп, або облаштовувати перекриття бліндажу, у касці, важкому бронежилеті та ще й постійно прислухатись та оглядатись, бо ж до ворога с півкілометра. Але ось вже до волонтерів підходить високий молодий боєць у повній бойовій викладці і посміхаючись бадьоро вітається, дякує за посилку та майже відразу крокує назад у розпечений степ, бо бліндаж таки дійсно треба докопати. Дивишся на нього і мимоволі згадуєш затишний київський офіс з кондиціонером та кулером. Банальні думки про звичайні речі – ми звикли, що взимку нам має бути тепло, а в літку прохолодно, ми ж цивілізовані люди, в нас є електроенергія та чудові пристрої. На війні все не так - людина стикається не лише з бажанням ворога її вбити у будь який спосіб, але й не менш запеклими спробами природи випробувати солдата на міцність. І ось тут волонтерська допомога стає вкрай доречною. У цій поїздці волонтери Енергоатома доставили нашим захисникам різноманітні будівельні матеріли та інструменти, які допоможуть зробити їх життя на передовій, якщо й не комфортним, то хоча б трохи більш зручним. Передаємо велику подяку бійців за допомогу співробітникам Енергоатома, які долучились до підготовки цієї поїздки на фронт.

Щиро дякували наші військові й за маскувальні сітки, які вже чотири роки невтомно плетуть дівчата з Маскувальної сітки Виноградар (Гонгадзе) та Волонтери Виноградаря. Від них отримали бійці й традиційні смаколики та дрібні, але так необхідні у повсякденному побуті речі. Що ж до маскувальних сіток, то це така річ, яка на фронті потрібна завжди і всюди, нажаль, сітки є витратним матеріалом – майже після кожного обстрілу вони отримують пошкодження, а відтак досить швидко потребують заміни.

Надійшла для українських воїнів допомога і з Німеччини - від Дірка та Лариси, за що їм окрема подяка, бо ж це велика справа, коли знаєш, що десь за тисячі кілометрів хтось пам’ятає про українську війну і бажає перемоги нашим воякам.

Цінність волонтерської допомоги ніколи не вимірювалась лише грошима на придбання саме того, в чому є нагальна потреба у військових. 12 літрів меду від пані Тетяни та набори для розвідників  від дівчат з "Фруктових витребеньок", це те що можна вважати універсальним «допінгом», який додає не лише фізичних сил, а й гріє душу солдата – про нього пам’ятають ті, кого він захищає. І це неймовірно важливо, адже з давніх давен кожен, хто брав до рук зброю, потребував і того, що зараз прийнято називати мотивація. А що може бути кращою мотивацією в окопі, ніж знати, що за тобою не лише власна родина, а й багато незнайомих людей, які турбуються про тебе.

Маршрут волонтерів Енергоатома на шляху до зони ООС цього разу був дещо незвичним, виникла потреба прихопити вантаж у Дніпропетровській області. Микола, який нещодавно сам служив у АТО у 72-й окремій механізованій Красноградсько-Київській бригаді імені Чорних запорожців, зараз допомагає побратимам. «Бувайте братики, доброї дороги», - прощається Микола і так воно це «братики» незвично і водночас приємно. І усвідомлюєш, що навіть добре слово там, де психологічна напруга не відпускає солдата не на мить – це також допомога. І дитячий малюнок на стіні бліндажа на «нулі» – допомога. Врешті решт, все що ми робимо для наших захисників підпорядковано єдиній і найважливішій меті – наші бійці мають повернутись додому живими.

Життя та смерть, війна та мир – тепер на Донбасі вони завжди поруч. Рухаючись зоною проведення Операції об’єднаних сил, волонтери доставили вантаж до підрозділу, розташованого у Волноваському районі Донецької області, а на зворотному шляху зупинились біля місця, на якому розігралась перша велика трагедія цієї війни. 22 травня 2014 року під Волновахою було розстріляно блок-пост  51-ї окремої механізованої бригади, загинули 17 наших хлопців, наймолодшому з яких було лише 20 років. Зараз тут встановлено меморіальну плиту з іменами загиблих, місце наповнене сумом, обгорілі дерева залишились стояти вздовж дороги, а за ними поле соняшників, серед яких помирали наші бійці. Скорбота за загиблими – вони загинули за Україну.

Вздовж доріг Донецької області все частіше можна побачити меморіальні дошки та обеліски на честь тих, хто віддав своє життя у цій війні, іноді стоять вони зовсім неподалік від монументів воїнам Другої світової. І в цьому єднанні є страшний символізм, він викриває всю гнилість та фальш російської пропаганди, яка використала пам’ять про ту велику війну, щоб отруїти розум тисячам своїх громадян та кинути їх у нову, злочинну та підлу війну проти України.  

Минуть роки і постануть обеліски полеглим українським воїнам в Іловайську та Дебальцеве, в Ізварине та на Саур-Могилі, і як це не гірко, ще у багатьох містах і селищах українського Донбасу. Але разом із ними постане й нова Україна, бо ж за її майбутнє боролися наші герої.

Попереду ще багато випробувань, пройти через які військо та громада мають разом. Велика подяка всім і кожному, хто долучився до привітань наших захисників з Днем Незалежності. Готуємось до наступного виїзду - вже маємо замовлення від хлопців.

Слава Україні!






Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію