Прес-центр

26.10.2017

Open Energy Week 2017: Атомна енергетика

Open Energy Week 2017: Атомна енергетика

Перспективи та сучасний стан атомної енергетики, стратегічно важливий для держави об'єкт - Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, світові тенденції розвитку атомної енергетики та про пріоритет - енергетичну безпеку України. Саме ці теми були винесені на обговорення ТОП-керівників та провідних фахівців компанії «НАЕК «Енергоатом» в рамках міжнародного енергетичного форуму «Тиждень Відкритої Енергетики» Open Energy Week 2017, що з 23 по 27 жовтня 2017 р. проходить в Києві.

На відкритті Форуму перший віце-президент технічний директор НАЕК «Енергоатом» Олександр Шавлаков розповів про нагальні для країни питання - стан паливно-енергетичного комплексу України напередодні опалювального сезону 2017-2018 років.

«Завдання НАЕКу - продовження терміну експлуатації діючих атомних енергоблоків для забезпечення високого рівня виробництва електроенергії в майбутньому. Завдяки позиції Міненерговугілля нарешті вдалося відійти від однорічних програм. У нас вже є затверджена ремонтна програма на чотири роки, й це дає можливість прогнозувати, скільки електроенергії будуть генерувати АЕС у 2018, 2019, 2020 роки. У планах – в наступні 6 років ми маємо продовжити термін експлуатації 9 з 15 енергоблоків. Стратегічне багаторічне планування дозволить Компанії своєчасно та комплексно виконати капітальні ремонти та модернізувати обладнання на АЕС», - наголосив технічний директор.

Презентація «Підготовка НАЕК «Енергоатом» до осінньо-зимового періоду 2017-2018 років» до виступу першого віце-президента – технічного директора НАЕК «Енергоатом» Олександра Шавлакова на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

Під час презентації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» заступник директора з виробництва – директор департаменту з експлуатації НАЕК «Енергоатом» Петро Котін зазначив, що цей проект стане першим кроком в стратегічній синхронізації енергетичних систем України та ЄС: «Це значний крок України у напрямку інтеграції в Європейську енергетичну мережу. Він повністю інвестиційний і не передбачає будь-якого додаткового навантаження на бюджет України, а повернення інвестицій буде забезпечено за рахунок продажу електроенергії на європейському ринку».

Презентація «Енергетичний міст «Україна – ЄС» ‒ перший крок на шляху стратегічної синхронізації української та європейської енергосистем» до виступу заступника директора з виробництва – директора департаменту з експлуатації НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

Атомна енергетика – стратегія та безпека України

Третій день Форуму відкрився сесією, яка цілком та повністю належала українським «атомникам» під гаслом: «Атомна енергетика – базис енергетичної стратегії та енергетичної безпеки України».

Розпочинаючи стратегічну сесію модератор заходу задався питанням: «Як би сьогодні жила Україна без своїх АЕС? Без своєї атомної енергетики, на яку в останні три роки покладена відповідальність за долю країни». І висловив думку, що в майбутньому саме атомна енергетика буде забезпечувати основне виробництво електроенергії у світі та стане цивілізаційною складовою розвитку життя людини.

Заступник директора з продовження експлуатації та модернізації Енергоатома Сергій Тараканов окреслив перспективи та сучасний стан атомної енергетики, підкресливши, що частка атомної енергетики в світі складає всього 11%, а Україна посідає 7 місце в світі за виробництвом електричної енергії на АЕС поряд з такими виробниками як США, Франція, Китай, Росія та ін.

Розповідаючи про процеси, які відбуваються під час продовження експлуатації енергоблоків АЕС в понадпроектний період, доповідач зауважив, що 6 з 15 енергоблоків вже отримали ліцензію на роботу в понадпроектні періоди. 9 енергоблоків мають закінчити процедуру продовження до 2020 року: «Один з таких блоків, це блок №3 Запорізької АЕС, де вчора (24 жовтня 2017 р.) відбувались громадські слухання спільно з представниками Держатомрегулювання. Це дуже важливий етап в роботі. Також я сподіваюсь, що 7 листопада 2017 р. Держатомрегулювання схвалить рішення про продовження експлуатації блоку №3 ЗАЕС».

Крім того він додав, що за офіційною інформацією МАГАТЕ, у світі налічується 448 реакторів, з яких 288 перебувають в експлуатації вже понад 30 років: це загальносвітова практика. Представник Компанії також підкреслив, що безумовним пріоритетом роботи Енергоатома є забезпечення безпечної експлуатації атомних станцій.

Презентація «Сучасний стан атомної енергетики. Перспективи (Експлуатація, підвищення рівня безпеки, подовження терміну експлуатації АЕС)» до виступу заступника директора з продовження експлуатації НАЕК «Енергоатом» Сергія Тараканова на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

Під час презентації надважливого для країни проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) генеральний директор ВП «Атомпроектінжиніринг» Олександр Рибчук наголосив, що Україна, з часів розпаду радянської системи, залишилась єдиною країною в світі, яка й досі не вирішила проблему зі зберіганням відпрацьованого ядерного палива (ВЯП). За його словами, всі інші країни це питання не тільки давно вирішили – побудувавши сховища, але й заробляють та цьому гроші: «Нам зараз, як ніколи, необхідне розуміння, що вдосконалення системи поводження з ВЯП українських АЕС посилить енергетичну безпеку країни та буде мати безпосередній вплив на її економіку.

На початку 2000-х років ми побудували та ввели в експлуатацію сухе сховище відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС. Як показав час це мало колосальний економічний ефект для країни. Зараз це сховище стабільно працює і не має жодних нарікань. Будівництво ЦСВЯП має замкнути цикл з використання та переробки ядерного палива.

Ми маємо забезпечити свою енергетичну безпеку та створити власні потужності аби не залежати від Росії. ВЯП - стратегічний ядерно-паливний ресурс для майбутнього покоління ядерних реакторів. 95% ядерних матеріалів (переважно уран) можуть бути ефективно перероблені та використані. Ми маємо інвестувати у власне виробництво. Проект ЦСВЯП забезпечить диверсифікацію постачальників ядерного палива, і знову ж таки, зменшить залежність українських АЕС від РФ. Отже, це сховище нам потрібне!»

Генеральний директор Атомпроектінжинірингу також розповів, що проектний термін експлуатації об’єкта має скласти 100 років. А вже на наступному тижні буде даний старт до початку робіт на будівельному майданчику. Також у поточному році має відбутись постачання обладнання та устаткування. У 2018 р. прибудуть перші - чотири пілотні системи зберігання ВЯП від компанії Holtec International. А вже у 2019 р. будівництво має завершитись, і перший контейнер з ВЯП опиниться в сховищі, а сам об’єкт буде передано в експлуатацію. Саме в 2019 р. Україна припинить вивозити ВЯП зі своїх АЕС в РФ.

Олександр Рибчук, окремо звернув увагу присутніх на форумі, що проект будівництва ЦСВЯП розроблений Київським науково-досліднім та проектно-конструкторським інститутом «Енергопроект»: «Цей інститут є перлиною, яку нам вдалось зберегти та не занапастити в буремні часи після розпаду союзу. Цей інститут був генеральним проектувальником Чорнобильської, Рівненської та Хмельницької АЕС. Найголовніше, що нам вдалося зберегти висококваліфікованих спеціалістів – людей, для яких професіоналізм та безпека завжди будуть в пріоритеті».

Презентація «Стан та плани реалізації проекту Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)» до виступу генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг» НАЕК «Енергоатом» Олександра Рибчука на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

Розповідаючи про нинішній стан забезпечення АЕС України ядерним паливом директор із закупівель ядерного палива та регулювання зовнішньоекономічної діяльності НАЕК «Енергоатом» Олександр Болібок підкреслив, що все ядерне паливо в світі виготовляється відповідно до єдиних міжнародних стандартів, а це в свою чергу спрощує перехід при зміні постачальників: «Традиційні світові монополісти з виробництва урану, це Казахстан - виробляє 22,8 тис тонн уранового концентрату (39%), Канада – 9,0 тис тонн (22%), Австралія – 5,0 тис тонн (10%)… Украина ж посідає десяте місце в світі за обсягами виробництва - 1 тис тонн (2%). Загальне світове виробництво покриває 98% світових потреб в урані, при цьому потреба України в урані складає приблизно 2,2 – 2,4 тис. тонн».

Презентація «Забезпечення АЕС України свіжим ядерним паливом. Поводження з відпрацьованим ядерним паливом АЕС України» до виступу директора із закупівель ядерного палива та регулювання зовнішньоекономічної діяльності НАЕК «Енергоатом» Олександра Болібока на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

Директор департаменту поводження з РАВ та радіаційної безпеки НАЕК «Енергоатом» Людмила Близнюкова: «Енергоатом щорічно відраховує до «Фонду поводження з РАВ» чималі кошти. Сума відрахувань розраховується виходячи з обсягу виробництва електроенергії (0,0114 грн за кВт-год), відрахувань за утворення та зберігання РАВ пропорційно їх обсягу та активності. Станом на 1 жовтня 2017 р. до Фонду було перераховано 5,228 млрд грн».

Презентація «Поводження з радіоактивними відходами в НАЕК «Енергоатом» до виступу директора департаменту поводження з радіоактивними відходами та радіаційної безпеки НАЕК «Енергоатом» Людмили Близнюкової на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

За спостереженнями нашого кореспондента найбільшу цікавість викликав виступ директора ВП «Науково-технічний центр» НАЕК «Енергоатом» Миколи Власенка, який розповів про світові тенденції нового будівництва атомних потужностей, про інноваційні розробки, що є найбільш цікавими для України: «В найближчому майбутньому Україна буде змушена замінювати старі потужності, перш за все ТЕС. Прогнозна необхідність збільшення маневрових потужностей складає близько 18% в 2035 р., при цьому забезпечення маневрування за допомогою ТЕС може виявитись проблемним. В період з 2030 по 2040 рр. збігає продовжений термін експлуатації 12 атомних енергоблоків в Україні та їх необхідно буде замінити новими атомними енергоблоками, що будуть здатні працювати в маневровому режимі.

Інноваційні технології з виробництва електроенергії з маневровими потужностями – основний напрямок, що активно вивчаються в світі й модульні реактори малої потужності (SMR) здатні відігравати важливу роль в енергосистемі України за умови вирішення проблемних питань, пов’язаних з їх використанням».

Окремо Микола Власенко підкреслив, що Україна має унікальну перевагу: високоефективну систему підготовки персоналу. Водночас для утримання таких фахівців в країні необхідно змінити підходи НКРЕКП до формування фонду оплати праці Компанії.

Презентація «Переваги та виклики для впровадження реакторів SMR в Україні» до виступу директора ВП «Науково-технічний центр» НАЕК «Енергоатом» Миколи Власенка на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

Його підтримав директор департаменту управління кваліфікацією персоналу НАЕК «Енергоатом» Володимир Іваницький: «Дотримання принципів культури безпеки досягається, в тому числі й шляхом підбору, навчання та підвищення кваліфікації керівників і персоналу експлуатуючих організацій, атомних станцій, регулюючих органів, виробників обладнання та постачальників послуг».

Презентація «Кваліфікація персоналу ‒ основа безпеки АЕС» до виступу директора департаменту управління кваліфікацією персоналу НАЕК «Енергоатом» Володимира Іваницького на Міжнародному енергетичному форумі Open Energy Week 2017 (23-27 жовтня 2017 року)

 

 






Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію