Прес-центр

04.04.2016

Кого принижують подвійні стандарти «Української правди»

Кого принижують подвійні стандарти «Української правди»

«Хороша тільки повна правда. Напівправда нічого не варта». Це висловлювання Стефана Цвейга згадується першим, коли читаєш  пересмикування окремих ЗМІ, особливо тих, у яких слово «правда» складає частину назви.

Так, в авторському матеріалі «Економічної правди» «Які зарплати у топ-менеджерів держкомпаній», де в цілому даються нейтральні коментарі щодо неадекватної до обсягу робіт та відповідальності зарплатні топ-менеджерів державних компаній, виключно оплата праці президента НАЕК «Енергоатом» викликала несподівану реакцію автора.

Своїм матеріалом журналіст Топалов заявляє, що низькі зарплати керівників НАК "Нафтогаз України", Державної продовольчо-зернової корпорації, «Украероруху», ДП «Укрспирт», «Укравтодору» означають те, що в цих компаніях працюють «альтруїсти», «патріоти» та «реформатори», а в Енергоатомі – крадії та корупціонери.

Не треба бути медіа-експертом, аби помітити, що у вказаному матеріалі  до керівника Енергоатома застосовано подвійні стандарти. Майже усім іншим керівникам компаній «Українська правда» надала можливість висловити своє ставлення до власної зарплати, або хоча б не звинуватила їх в отриманні «тіньових» доходів. І виключно у випадку з президентом Енергоатома видання привласнило собі право вирішувати, влаштовує його заробітна плата чи ні, навіть не спробувавши отримати коментар. Попри те, що в розпорядженні журналістів «УП» та «Економічної правди» була інформація щодо доходів президента Енергоатома (декларацію було оприлюднено на сайті, аналогічну інформацію про доходи було надано на запит журналістів).   

Ми не вперше спостерігаємо подвійні стандарти «Української правди» щодо НАЕК «Енергоатом». Так, незважаючи на те, що наприкінці весни - початку літа 2015 року журналістам «УП» було надано вичерпну інформацію щодо закупівель уранового концентрату, восени наша публічна позиція була повністю проігнорована.
Вважаємо, що таке упереджене ставлення редакції «Української правди» завдає шкоди репутації самого видання. Адже напівправда нічого не варта.




Повідом про корупцію