Прес-центр

03.05.2017

Справжні пропозиції НАЕК «Енергоатом» до проекту Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

В газеті «Дзеркало Тижня» за 24 березня 2017 року вийшла стаття Єлизавети Алексєєвої «Енергоатом vs Оцінки впливу на довкілля». У ній Компанію фактично звинувачено у намаганнях «вихолощити» законопроект «Про оцінку впливу на довкілля», який був заветований Президентом України після його ухвалення Верховною Радою України у жовтні 2016 року, та спроби нівелювання процедури оцінки впливу на довкілля як ефективного інструменту захисту довкілля. Нажаль, публікація базується на неправдивих твердженнях, а відтак містить хибні висновки.

Фахівцями Компанії був проведений ретельний аналіз зазначеної статті та за результатами вважаємо за доцільне висловити наступне.

ДП «НАЕК «Енергоатом» володіє великим обсягом знань та досвіду у питаннях застосування міжнародних актів у сфері охорони довкілля. При цьому  Компанія стикається з неудосконаленим національним законодавством і тому, в першу чергу зацікавлена в імплементації міжнародних та європейських актів. Наглядним прикладом цього є рішення шостої наради Сторін Конвенції Еспо, прийняте у 2014 році по відношенню до України стосовно продовження експлуатації енергоблоків № 1 та № 2 ВП «Рівненська АЕС» у понадпроектний строк. Саме в одному з пунктів цього рішення (п. 69) було відмічено, що нарада Сторін «одобряет также выводы Комитета по осуществлению о том, что Украина не соблюдает свои обязательства, предусмотренные пунктом 2 статьи 2, в отношении общей правовой и административной базы, применимой в процессе принятия решений о продлении срока службы ядерных реакторов». І в цьому питанні Компанія стала заручницею невідповідності та неузгодженості національного законодавства міжнародним актам, ратифікованим Україною.

Висловлювання автора статті в тому, що "«Енергоатом» намагається закрити інформацію та уникати будь-яких можливостей проведення ОВД" вважаємо безпідставним з огляду на наступне. Вже не перший рік перед початком реалізації багатьох проектів Компанія проводить оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Для прикладу, у 2015 році проведена оцінка впливу на довкілля майданчиків ВП «Запорізька АЕС» та ВП «Южно-Українська АЕС», звітні матеріали якої у жовтні 2015 року були направлені до Міністерства екології та природних ресурсів України для проведення державної екологічної експертизи. З жовтня 2015 року матеріали ОВНС розміщені на веб-сайтах АЕС та є доступними в інформаційних центрах, але до цього часу жодного зауваження чи коментаря з боку громадськості чи громадських організацій на адресу АЕС чи Компанії не надходило. Відсутність висновку державної екологічної експертизи до цього часу також вважаємо наслідком недосконалості національного екологічного законодавства.

Кращий міжнародний досвід, прогресивні підходи та норми європейського законодавства також застосовувались під час добудови та введення в експлуатацію енергоблоків № 2 ВП «Хмельницька АЕС» та № 4 ВП «Рівненська АЕС», розробки проекту будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, проведення першої екологічної оцінки Комплексної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України в 2011 році (аналог стратегічної екологічної оцінки).

Що стосується безпосередньо коментарів Компанії до законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля», жодний нормативний акт не забороняє будь-кому надавати свої пропозиції до законопроектів та підзаконних актів. Тому ДП «НАЕК «Енергоатом» як суб’єкт господарювання та державне підприємство вважає за доцільне висловлювати свою думку та позицію. Це, насамперед, стосується врахування досвіду та коригування будь-яких неточностей і неузгодженості статей законопроекту між собою, викладення положень та вимог, які повинні тлумачитись однозначно, та виключення положень, що можуть бути використані у подальшому з корупційною метою.

Так, Компанією пропонувалось виключити формулювання «інша документація», «документація щодо планованої діяльності», «інша додаткова інформація, необхідна для розгляду звіту», «інша доступна інформація» з огляду на те, що законопроект повинен мати однозначні та конкретні вимоги. У запропонованих редакціях окремих статей не було визначено, до якої саме документації потрібно забезпечити доступ. І це може призвести до виникнення безпідставних вимог як з боку уповноважених органів, так і з боку громадськості.

Також пропонувалось виключити необґрунтовану вимогу щодо публікацій саме у двох друкованих засобах масової інформації. Але при цьому залишалась вимога щодо публікацій в засобах масової інформації. Ця пропозиція розширює можливості суб’єкта господарювання (і не тільки його) та залишає за ним відповідальність щодо розповсюдження екологічної інформації.

Стосовно виключення вимоги оприлюднення рішення про провадження планованої діяльності. Дія законопроекту розповсюджується на процес оцінки впливу на довкілля та має включати всі процеси, які стосуються безпосередньо рішення про оцінку впливу. З моменту отримання цього рішення до прийняття та видачі рішення про заплановану діяльність може пройти великий проміжок часу. При цьому в законодавчих актах залишається вимога щодо оприлюднення уповноваженим органом рішення, яке не стосується оцінки впливу на довкілля, але потребує в процесі його надання наявність рішення про оцінку впливу на довкілля.

Щодо виключення проведення громадських слухань. Порядком залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 № 771, передбачено, що під час громадських обговорень можуть проводитися громадські слухання (обов’язковість їх проведення визначена лише для випадку прийняття рішень щодо об'єктів та видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку). Тому вважаємо вимогу обов’язковості проведення громадських слухань при прийнятті кожного рішення недоцільним.

Компанія також пропонувала не встановлювати термін дії рішення про оцінку впливу на довкілля. Але при цьому залишалась вимога щодо проведення чергової оцінки впливу у разі змін екологічних умов, вимог законодавства чи проектних характеристик, та його використання протягом 5 років для отримання інших дозволів. Можна навести приклад: отримане рішення про оцінку впливу на довкілля з позитивними висновками, отримане рішення про провадження планованої діяльності, але пройшло більше 5 років і суб’єкт господарювання не почав плановану діяльність. При цьому не змінився проект, без змін залишилось законодавство, екологічні умови залишились незмінними. І в результаті необхідно проходити додаткову оцінку (що потребує залучення додаткових ресурсів, у тому числі фінансових). При цьому Директивою ЕС № 2011/92/EU «Про оцінку наслідків певних державних та приватних проектів для навколишнього природного середовища» встановлюється лише можливість встановлення термінів та вимагається дотримання актуальності такого рішення.

Всі вищезазначені пояснення та пропозиції ДП «НАЕК «Енергоатом» з огляду на досвід могли б уточнити та удосконалити положення законопроекту. Окремі коментарі та побоювання Компанії також співпали з обгрунтуваннями, наведеними Президентом України при поверненні Закону України на доопрацювання і які в більшості були підтримані головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України.

Нажаль, автором статті зроблені помилкові висновки щодо позиції Компанії, які не відображають суті пропозицій або навпаки викривлюють її. При цьому дивує, що автор статті є провідним юрисконсультом МБО «Екологія – Право – Людина».


Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2016 рік

Повідом про корупцію