Прес-центр

07.08.2017

Представники Бузької та Прибужанівської територіальних громад підтримали підняття рівня Олександрівського водосховища

Представники Бузької та Прибужанівської об’єднаних територіальних громад обговорили з фахівцями Южно-Українського енергокомплексу питання підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Учасники обох зустрічей, що відбулися на підприємстві відповідно 3 та 4 серпня, зійшлися на тому, що збільшення об’єму Олександрівського водосховища є реальним шляхом вирішення проблем вододефіциту в нижній течії Південного Бугу.

Програми візитів включали огляд Ташлицької ГАЕС та її верхньої водойми, Олександрівської ГЕС та Олександрівського водосховища. На берегах останнього гості на власні очі побачили позначку, до якої підніметься рівень води за умови досягнення запроектованого нормального підпірного рівня водойми 20,7 м. Крім того земляки ознайомилися з перебігом будівництва бризкальних басейнів, що ведеться в рамках реалізації проекту реконструкції системи технічного водопостачання  Южно-Української АЕС.

Завершили відвідини детальні та конструктивні розмови щодо перспектив підняття рівня Олександрівського водосховища. Формат круглого столу, в якому вони проводились, надав змогу енергетикам викласти перед земляками повну інформацію про  потенційні втрати та надбання в разі втілення проекту, а також про широкомасштабну роботу з мінімізації можливої шкоди довкіллю. Гості ж отримали вичерпні відповіді на свої запитання. Генеральний директор ВП ЮУАЕС Володимир Лісніченко наголосив: «Ми хочемо, аби ви поїхали з нашого майданчика переконаними, що тут сидить не якась злісна адміністрація, яка на догоду своїм виробничим потужностям хоче затопити та сплюндрувати все навколо. Ми - нормальні люди, які вболівають за свій регіон, своє підприємство і є патріотами цієї землі. Ми всі - місцеві жителі і хочемо зберегти нашу річку для наступних поколінь. Тому ми намагаємось віднайти таке компромісне рішення, яке б врахувало інтереси всіх - і місцевих громад, і енергетиків».

У доповідях южно-українських фахівців, зокрема, йшлося про те, що стік Південного Бугу -  найбільшої з-поміж водних артерій, чий басейн повністю розташований у межах України та на території  якого проживає близько 10% усього населення країни, суттєво різниться за роками. Аналіз даних більш як 100-річних спостережень у районі смт Олександрівка показує: найбільший стік тут було зафіксовано 1980 року. Тоді витрата води перевищила середньо багаторічне значення у 2,1 рази. Найнижчий показник річкового стоку спостерігався 1921 року, склавши всього 31% від середньо багаторічного значення. Та попри загальну мінливість наповненості річки, в останні десятиліття утримується серйозна тенденція до зменшення водності Південного Бугу, що  викликає ускладнення водогосподарської обстановки. Найгостріше це відчувається в нижній течії річки.

Так, протягом тривалих періодів 2007-го та 2012 років фактичні витрати води були нижчими від рівня встановленого санітарно-екологічного попуску 17 м3/с. Це призводило  до погіршення санітарно-епідеміологічної обстановки в районі населених пунктів Вознесенськ, Нова Одеса та ін. Аналогічна ситуація спостерігалася у 2014-2016 рр. У липні 2015-го через спекотну та посушливу погоду рішенням спеціальної міжвідомчої  комісії щоб «розтягнути» невеликі запаси води Олександрівського водосховища на якомога довший період санітарний попуск із нього було зменшено з 17 м3/с до 12,8 м3/с*. 

Не останню роль у загостренні вододифіциту відіграють кліматичні зміни. Протягом останніх 130 років середньорічні температури в регіоні збільшилися майже на 3оС. Причому, помітний стрибок - приблизно на 2оС - відбувся на початку другої половини 20 століття. Наведені дані дають підстави передбачати подальше зростання температур принаймні в наступні 10–20 років.

Тож  в подальшому ситуація ще більше ускладнюватиметься. Проблему може вирішити накопичення запасів води під час весняної повені та подальша її розумна витрата в маловодні періоди. Прісну воду замість того, щоб у весняне водопілля просто транзитом пропустити в море, буде акумульовано для покриття вододефіциту в меженний період. Саме це передбачає підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. За розрахунками фахівців накопиченого запасу (46,1 млн м3) має вистачити для дотримання санітарного попуску та водозабезпечення народного господарства Миколаївської області в спекотні та посушливі періоди.

Комплексне призначення (для гідроенергетики - забезпечення роботи Олександрівської ГЕС і Ташлицької ГАЕС, а також для питного водопостачання та зрошування) водойма має вже сьогодні, проте її нинішні запаси вкрай малі і не дозволяють вирішити проблему повною мірою.

Рішенням міжвідомчої наради 2015 року за участі фахівців міністерств енергетики та екології України, провідних спеціалістів Національної академії наук України, керівництва НАЕК «Енергоатом» і Южно-Українського енергокомплексу, проектних організацій, народних депутатів, керівництва області та районних рад підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м одноголосно було визнано реальним шляхом до покращення санітарно-екологічної ситуації в нижній течії Південного Бугу та вирішення проблем забезпечення потреб водокористувачів Миколаївської області. Тоді ж були надані доручення щодо виконання підготовчих заходів для дозаповнення водосховища. Заяву про наміри щодо підвищення рівня водойми було узгоджено з місцевими громадами зони потенційного впливу та оприлюднено в ЗМІ. Виконано також оцінку впливу цього процесу на навколишнє середовище (ОВНС), за якою колектив авторитетних вчених НАНУ підтверджує висновок експертизи 1998-го та 2002 років про можливість заповнення Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м.

Фахівці южно-українського енергокомплексу на зустрічах 3 та 4 серпня ознайомили земляків з результатами ОВНС, перебігом її публічного обговорення та масштабною роботою зі збереження довкілля. Окрему увагу під час розмови було приділено затопленню додаткової території, яке передбачає процес підняття рівня водойми. Загальна площа хвостової частини Олександрівського водосховища, що підлягає затопленню, - 26,44 га. З них з Національного природного парку «Бузький Гард» має бути вилучено 21,14 га, при цьому 16,72 га цієї території є руслом річки та 4,4 га – безпосередньо землі парку.

Така відкрита та детальна інформація знайшла відгук у гостей, серед яких були і депутати Миколаївської обласної ради:

Юрій Заволока,

голова Бузької об’єднаної територіальної громади (об’єднує населення двох населених пунктів - сіл Таборівка та Бузьке): «Багато з нас вперше побували на Южно-Українському енергокомплексі. Було дуже цікаво одержати таку вичерпну інформацію та  розвіяти деякі усталені міфи. Зокрема, наприклад, про те, що скид теплої води з Ташлицького ставка-водосховища йде напряму в Південний Буг. З'ясувалося, що це далеко не так. Вражає те, що тут працює понад 7 тисяч людей і що безпека тут на найвищому рівні. Щодо підняття рівня Олександрівського водосховища, наша громада підтримала цей процес. Якщо буде постійне скидання води з Олександрівського водосховища, Південний Буг нижче за течією не буде так міліти. Постійний потік не дасть їй і заростати водоростями, як сьогодні. Тому переконаний, що для нас підняття рівня лише на користь».

Олександр Терещенко,

депутат Миколаївської обласної ради: «Представники Прибужанівської об’єднаної територіальної громади (об’єднує 18 населених пунктів) і я як депутат від округу, де вона знаходиться, детально ознайомилися з енергокомплексом, багато про що сьогодні почули та дізналися для формування власної думки і донесення її до людей. Нам детально розповіли в чому полягає питання підняття рівня Олександрівського водосховища. Розрахунки свідчать, що  для збереження санітарного стану річки, нормального рівня води, забезпечення водопостачання населених пунктів, які розташовані нижче від Олександрівського водосховища, воду слід акумулювати. Питання ще вивчатиметься, та ми сьогодні більше за ніж проти цього. Принаймні, інших альтернатив  для збереження рівня річки та забезпечення населення водою в даний час і в цих умовах ніхто не запропонував».

Надія Боднар,

депутат Миколаївської обласної ради: «Я вперше на енергокомплексі. Отримала багато інформації про його склад та як він працює. Виявилося, що те, про що нині часто пишеться в ЗМІ та соціальних мережах, ніби підняття Олександрівського водосховища призведе до затоплення дуже великої території Національного парку «Бузький Гард», не відповідає дійсності. Сьогодні мені надали інформацію, що великого затоплення як такого не буде. Рівень води підніметься в руслі цього водосховища та річки. Із 27 гектарів  затопиться лише 4. Я трохи зрозуміла цю ситуацію і дякую за це. До візиту на енергокомплекс я була противником затоплення Олександрівського водосховища. Зараз моя думка змінилася». 






Повідом про корупцію