Прес-центр

Президія НАН України започаткувала нову Цільову програму наукових досліджень у сфері ядерних та радіаційних технологій

Розмір шрифту

Скинути
17.01.2019

Нову Цільову програму наукових досліджень Національної  академії наук України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» на 2019-2023 роки започатковано постановою Президії НАНУ. Постанову було прийнято 16 січня за результатами засіданні Президії Академії, яке відбулось під головуванням президента НАНУ Бориса Патона і було присвячене підсумкам виконання Цільової комплексної програми наукових досліджень «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (була започаткована у лютому 2016 року).

У постанові відзначається, що зважаючи на актуальність, важливість і перспективність результатів, одержаних за підсумками виконання Цільової програми у 2016-2018 роках, Президія вважає за доцільне започаткувати нову Цільову програму наукових досліджень на 2019-2023 роки.

У своїй доповіді на засіданні Президії Національної академії наук України президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський висловив подяку Президії НАНУ та особисто її президенту Борису Патону за постійну увагу до актуальних питань ефективної та безпечної експлуатації українських атомних електростанцій, зокрема за значний внесок Академії у роботу з диверсифікації джерел постачання свіжого ядерного палива на українські АЕС.

«Енергетична галузь України – це, без перебільшення, економічна запорука державного суверенітету. Своєю надійною роботою ДП «НАЕК «Енергоатом» стабільно підтримує нормальне функціонування всієї енергосистеми України, що особливо важливо в умовах дефіциту органічного палива та застарілих проблем зношеної теплової генерації», - зазначив президент Енергоатома. Він наголосив, що «займаючи в структурі генеруючих потужностей 26%, частка атомної електроенергії у загальному виробництві вже давно перевищує 50%. А в окремі періоди останніх років в умовах воєнної агресії збоку РФ та проблем із постачанням на теплові електростанції вугілля антрацитової групи – частка виробництва електроенергії на АЕС навіть перевищувала 68,5%».

Президент Енергоатома наголосив, що атомна енергетика є одним з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел енергії, адже робота українських АЕС щорічно запобігає викидам 117 млн тон СО2 в атмосферу, а ціна атомної електроенергії є найнижчою в Україні у порівнянні з іншими енергогенераціями: в 3,4 рази дешевше ніж електроенергія вугільних теплових електростанцій та в 1,2 рази дешевша за електроенергію, вироблену на гідроелектростанціях.

«Всі ці переваги атомної енергетики, в першу чергу – надійність, екологічна безпека і економічність зумовили те, що в прийнятій Урядом у позаминулому році новій Енергетичній стратегії на період до 2035 року передбачено збереження домінуючої ролі атомної енергетики. Стратегія передбачає продовження термінів експлуатації діючих енергоблоків АЕС, підвищення їхньої номінальної потужності та покращення ефективності її використання, добудову енергоблоків на Хмельницькій АЕС, а також – вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року. Безперечно, що без тісної співпраці атомників з науковцями буде неможливо реалізувати поставлені у стратегії завдання», - підкреслив президент Енергоатома.

Він наголосив, що Національна Академія наук України має значний науково-технічний потенціал у матеріалознавчому напрямку діяльності, розвинену експериментальну й методичну базу та багаторічний досвід науково-технічних досліджень у галузі атомної енергетики, унікальність кадрового потенціалу та здатна вирішувати різноманітні практичні завдання для ядерної енергетики за найвищими міжнародними стандартами.

Юрій Недашковський зазначив, що у період 2016-2018 років спільно з інститутами НАНУ, серед яких Інститут ядерних досліджень (ІЯД), НТК «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона», ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», виконано значний обсяг робіт. «Було отримано низку важливих результатів, значна частина яких стосується проблем продовження ресурсу корпусів реакторів та основного обладнання енергоблоків атомних електростанцій», - уточнив очільник Енергоатома. 

Серед перспективних напрямів співпраці Енергоатома та наукових закладів НАН України, важливих для продовження безпечної експлуатації енергоблоків ВВЕР, Юрій Недашковський назвав Програму контролю змін властивостей металу корпусів реакторів за зразками-свідками  на період понад 60 років. Президент Енергоатома висловив сподівання на плідне співробітництво за цією програмою з Інститутом ядерних досліджень та Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова.

Важливою та перспективною Юрій Недашковський вважає Програму опромінення зразків з матеріалу опорних елементів реактора ВВЕР-1000 та визначення механічних властивостей залежно від флюенсу нейтронів і температури, до виконання якої  можливе залучення ІЯД та НТК «ІЕЗ ім. Є.О. Патона».

Крім того керівник Енергоатома висловив зацікавленість Компанії у співпраці з Інститутом проблем міцності ім. Г.С. Писаренка та Інститутом ядерних досліджень у розробці та впровадженні комплексної системи аналізу результатів випробувань зразків-свідків та ресурсу корпусів реакторів, яка має забезпечити оперативний доступ до первинної інформації про поточний стан корпусів реакторів. «Компанія відкрита для обговорення інших важливих напрямків, необхідних для забезпечення надійного та сталого розвитку атомно-енергетичної галузі», - зазначив Юрій Недашковський.

Резюмуючи виступ, президент  НАЕК "Енергоатом"  наголосив, що Компанія підтримує оцінку щодо важливості і актуальності результатів, отриманих у рамках виконання програми «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» для подальшого і безпечного функціонування атомно-енергетичного комплексу держави; схвалює започаткування нової Цільової програми наукових досліджень на 2019-2023 роки, а також  сприятиме реалізації заходів, передбачених цією програмою,  та роботі наукової ради програми.

Повний текст виступу президента НАЕК «Енергоатом» на засіданні Президії НАНУ

Постановою Президії НАНУ також було затверджено Концепцію Цільової програми наукових досліджень Національної академії наук України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» на 2019-2023 роки. У Концепції, зокрема, наголошується, що Цільова програма відповідає пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки. «Вже сьогодні питома вага атомної енергетики у вітчизняному енергетичному балансі становить більше 50%. У зв’язку з геополітичною непрогнозованістю поставок природного газу, нафти та вугілля стабільна робота енергоблоків АЕС є запорукою енергетичної, стратегічної та екологічної безпеки держави, що потребує відповідного науково-технічного супроводу», - зазначають в НАН України.

Серед очікуваних результатів виконання Цільової програми, її Концепція, зокрема, передбачає розробку наукових підходів, принципових рішень, технічних засобів, матеріалів і технологій для безпечного і надійного функціонування та розвитку ядерної енергетики України. На думку авторів документа, виконання Цільової програми «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» сприятиме збереженню, розвитку наукового і технологічного потенціалу ядерно-енергетичного і промислового комплексу України, установ НАН України та покращенню економічного стану держави.